Торговельні відносини з Азією: історія Пакистану та України
Проект по налагодженню торгових відносин з Пакистаном — важливий крок у напрямку ринків Південної та Центральної Азії.
Мене завжди тішать новини про спроби та пошук нових можливостей. Вдаючись до певних дій, можна домогтися результату. Торговельні відносини України з іншими країнами повинні будуватися саме на такому принципі. Проект по налагодженню торгових відносин з Пакистаном — важливий крок у напрямку ринків Південної та Центральної Азії. Між двома країнами завжди були теплі відносини, але торгівля була недостатньо розвинена. Прямі іноземні інвестиції були відсутні в принципі. У 2021 році Міністерство закордонних справ України та Пакистану розробили план щодо поліпшення цієї ситуації.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та його колега Шах Махмуд Куреші 10 серпня провели телефонну розмову. Вони домовилися відтворити українсько-пакистанську комісію з питань економічного співробітництва, яка не діє вже багато років. Перше засідання заплановане на найближчі місяці.
Що таке спільна українсько-пакистанська комісія з питань економічного співробітництва?
У 2020 році Міністерство закордонних справ різко посилило сприяння дипломатичного та економічного співробітництва з країнами Азії. Це пов'язано з переліком можливостей, які дає регіон: рідкісні ресурси, зона вільної торгівлі, перенесення виробництв на територію України та залучення прямих іноземних інвестицій. Пакистан — один з пріоритетів.
У січні 2011 року набула чинності Угода між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Пакистан про торговельне та економічне співробітництво, а в червні — Конвенція про уникнення подвійного оподаткування. У 2012 році було підписано Угоду між двома країнами про створення спільної українсько-пакистанської комісії з питань економічного співробітництва.
Але на цьому все й зупинилося, комісія діяла до 2018 року, коли були зроблені перші кроки по її відродженню. Прогрес затримала війна на Сході. Потім до трансформації пріоритетних напрямків призвела пандемія COVID-19. І ось наближається перше засідання комісії. Воно планується в останні місяці цього року або на початку наступного.
Посольство України в Пакистані вже прийняло делегацію з більш ніж 20 українських бізнесменів, які хотіли вивчити інвестиційні можливості в п'ятій за чисельністю населення країні світу. У жовтні Україна очікує делегацію з Пакистану зі зворотним візитом. Делегація з нашої країни складалася в основному з виробників текстилю та одягу: текстиль та тканини склали понад 60% імпорту України з Пакистану у 2020 році.
Навіщо Україні торговельні зв'язки з Пакистаном?
Сьогодні в торгівлі між Україною та Пакистаном, як правило, переважає військово-промисловий сектор — близько $1,6 млрд з 1996 року. Пакистан підписав два контракти на технічне обслуговування танків і літаків з українськими компаніями у 2021 році. Міністр закордонних справ України прагне зберегти та розширити цей прибутковий напрямок бізнесу.
Ще один перспективний курс — експорт України в Пакистан. Він різко виріс у 2020 році, майже повністю внаслідок продажів українського зерна. Цей незвичайний сплеск торгівлі був викликаний поєднанням неврожаю в Пакистані та пов'язаних з пандемією перебоїв у глобальних постачаннях. Україна покрила 75% дефіциту зерна в Пакистані у 2020 році.
Однак партнерство між країнами обіцяє розвиток безлічі інших секторів, що готові для росту: український інженерний досвід в області залізниць, гірничодобувної промисловості та електростанцій дуже привабливий для пакистанських інвесторів. Більш того, Пакистан хоче отримати від українського сільського господарства ширший внесок, ніж просто купівля врожаю. Співпраця в галузі закупівель добрив та елеваторів для модернізації своїх власних ферм може розв'язати проблему нестачі продовольства для густонаселеної країни. Нагадаю, що населення становить 225 млн осіб. Зрештою, позитивною стороною поглиблення співпраці є відсутність серйозних геополітичних проблем, які поділяють дві країни.
Диверсифікувати свої можливості та ризики — хороша стратегія як для кожного з нас, так і для всієї країни. Партнерство з Пакистаном приносить нам великий ринок і цікаві сюжети розвитку торговельних відносин не тільки з Пакистаном, а й з іншими країнами Азії.
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 732
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 373
- Реформа "турботи" 251
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 119
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 110
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7270
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5358
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4303
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3625
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 2820