"Любіть грецькі горіхи разом з доброчесністю"
На днях в одній з фейсбучних дискусій прозвучала думка про те, що кандидати в судді повинні уникати оцінки конкурсу, в якому вони беруть участь. Хоча б до його завершення...
Чи задумувались Ви бува над тим, як часто ми дозволяємо нашому минуломудосвіду визначати наше майбутнє? Розчарування, біль, розпач. Такі уроки непроходять марно. Життя нас загартовує і вчить. Так, на превеликий жаль, чим старшіми стаємо, тим менше довіряємо. Хоча, насправді, довіра є надважливоюпсихологічною та соціальною категорією.
Довіра – це саме те, чого бракує нашому суспільству. Кожен прагне її отримати, хтось намагається її виміряти, проте найголовніше – одного разу їїздобувши, зберегти та виправдати.
Недаремно на самому початку кожного судового засідання головуючий запитує вучасників: Чи довіряєте Ви суду? Так само, перед кожним засіданням-співбесідою Вищоїкваліфікаційної комісії суддів України з кандидатами до Верховного Суду з’ясовуєтьсяпитання наявності відводів, а отже - довіри до членів Комісії. Оскількивідводів не заявляється, процес йде далі. Діє презумпція довіри. Проте, як ісудовому процесі завжди є сторона, яка не задоволена рішенням.
На днях в одній з фейсбучних дискусій прозвучала думка про те, що кандидатив судді повинні уникати оцінки конкурсу, в якому вони беруть участь. Хоча б до його завершення...
З одногобоку, недарма кажуть в народі «Мовчання – золото». З іншого боку, кожен з насмає право на свободу слова та вільне висловлення своїх думок. Жоден правовийакт не обмежує право конкурсанта ділитись своїми враженнями від випробувань,висловлювати вдячність або навпаки, обурюватись. Сміливе слово здатнезахистити, встановити справедливість. Звісно в тому випадку, якщо користуватисьним обережно та влучно, адже слово є одним з найбільших досягнень людства та потужноюсилою.
Споглядаючи за розвитком подій навколо конкурсу до Верховного Суду, звернулаувагу на те, що кандидати воліють не мовчати. Хтось прагне таким чином донестидо громадськості пояснення та розвіяти претензії щодо його доброчесності. Дехто -довести правоту власної позиції, розповідає про рух судовогооскарження рішень ВККСУ, на підставі яких була припинена участь у доборі.Примітно, що в «пориві говорити» кандидати орієнтуються на різні цільові аудиторії:від найвужчої правничої до найширшої масової. І головне. У кожного з них є свій внутрішній мотив, тобтоспонукання до активності, спрямоване на задоволення власних потреб. Очевидно,що основним мотивом у осіб, які надають пояснення з приводу будь-яких претензійє бажання відстояти власну доброчесність, захистити репутацію та пройти далі.Приблизно така ж мотивація у тих осіб, які нині намагаються довести своюправоту в адміністративному суді та повернутись до участі в конкурсі. Однак що в такому випадку рухаєтими кандидатами, які залишаюсь в конкурсі привселюдно висловлюють недовіру допроцесу добору відносно своїх колег? Як можна не довіряти та одночаснопродовжувати участь у конкурсі? Можливо це природна категоричністьзаважає мені збагнути всі можливі прояви людської довіри, однак погодьтесь,певна презумпція повинна діяти в будь-якому випадку. Якщо ми погоджуємось взятиучасть у конкурсі, то однозначно маємо довіряти. Якщо ні, то на що сподіватись? Назнамените «а вось повезет»? Чи в нас така безвихідь, що окрім як у судді більшенемає куди податись? Звісно, такі пояснення могли б мати місце в будь-якійіншій професії, але не в правничій, де кожне слово, кожен погляд, кожен вчинокє зваженим та добре обдуманим. Втім дійсні мотиви деяких, поки що незрозумілих,вчинків побачимо значно пізніше. І тоді всі «пазли зійдуться» в одній яскравійкартинці.
Колись український мислитель Григорій Сковорода в одному з листів своємублизькому другу Михайлу Ковалинському написав так: «Неправда гнобить іпротидіє, але тим сильніше моє бажання боротися з нею. Чи знаєш ти якими лікамикористуються ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану і дуже дієвошвидко виліковуються…Проте я відверто скажу, в яку частину він збираєтьсяужалити мене, бо ми не всюди доступні жалу, тому що захищені найміцнішою бронеюневинності і нею прикриваємося. В яку частину він мене жалить? В ту ж, що йсобака, який кусає палицю і не має сили завдати шкоди порожньому». Прощаючись здругом, Григорій Сковорода пише: Бувай здоров, найдорожчий і люби грецькігоріхи разом з доброчесністю!»
Читаючи ці рядки розумієш, що часи минають, а мудрість думки мандрівного філософалише підтверджується. Екстраполюючи її на сьогоднішній суддівський конкурс можна стверджувати,що у випадку, якщо основним мотиваційним чинником кандидата «не мовчати» слугуєбажання говорити правду, то жоден «скорпіон» не стане йому на заваді. Цевикличе повагу та розуміння. Якщо ж мотиви не мають нічого спільного звищенаведеним, то можливо, краще й помовчати. Це теж викличе не меншу повагу. Тому живіть в гармонії зі своїм сумлінням, якщо довіряєте - будьте послідовними, та слідуючи пораді мислителя: «любітьгрецькі горіхи разом з доброчесністю».
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 151
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 101
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 92
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 32831
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
24060
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 21768
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 9380
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 8580