Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
03.10.2016 10:47
Вода «в законі»: як управляти українськими водними ресурсами?
Завтра парламент планує розглянути законопроект №3603 щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом.
Завтра парламент планує розглянути законопроект №3603 щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом, який підготовлений до другого читання.
Мета документу - створення в нашій країні європейської моделі комплексного (інтегрованого) управління водними ресурсами в межах районів річкових басейнів (суббасейнів) з використанням екосистемного підходу на основі планів управління річковими басейнами, а також - запровадження європейської моделі оцінки та управління ризиками затоплення на основі багаторічних планів управління ризиками затоплення.
В Україні, як відомо, багато років діє модель управління за адміністративно-територіальним принципом. Проте річки не можуть бути обмеженими лише певною територією. Адже якщо забруднюється та чи інша річка хоча б на маленькій частині території, то забруднена буде вся річка.
Отже доцільно управляти басейном річки в цілому. В Україні річкових водних басейнів налічується 9: Вісли (Західного Бугу та Сану), Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Дніпра, Дону, річок Причорномор’я, річок Приазов’я та річок Криму.
Законопроектом пропонується нова система управління ризиками затоплення. Це - це запобігання, захист, підготовка, прогнозування і система раннього попередження затоплень, а не ліквідація їхніх наслідків. Адже вартість заходів управління ризиками затоплення на декілька порядків нижча, ніж збитки від повеней, паводків, поводей чи злив, та витрат на ліквідацію їхніх наслідків. Плани управління ризиками затоплення розроблятимуться лише для конкретних територій у межах того чи іншого річкового басейну на основі попередньої оцінки ризиків затоплення.
Також документ дає визначення цілій низці нових термінів, зокрема: «річковий басейн», «суббасейн», «район річкового басейну», «басейновий принцип управління», «план управління річковим басейном», «план управління ризиками затоплення», «перехідні води», «прибережні води» тощо.
Визначено мету, основні елементи, порядок розробки та затвердження планів управління річковими басейнами. Передбачається, що плани обов’язково міститимуть аналіз характеристик району річкового басейну, стану поверхневих та підземних вод та програми заходів для досягнення доброго стану водних об’єктів.
Також пропонується запровадити якісно новий підхід до державного моніторингу вод, що здійснюватиметься за гідрологічними, гідрохімічними, гідроморфологічними та гідробіологічними показниками.
Якість поверхневих вод визначатиметься за екологічним та хімічним станом:
- екологічний стан - насамперед за станом біологічних елементів (риба, донні безхребетні, водна флора та ін.) та оцінюватиметься за п’ятьма класами: «відмінний», «добрий», «задовільний», «поганий» або «дуже поганий»;
- хімічний стан - за пріоритетними забруднюючими речовинами, до яких входять важкі метали (кадмій, свинець, нікель, ртуть) та органічні речовини, які є токсичними для живих організмів, та оцінюватиметься за двома класами: «добрий» або «недосягнення доброго».
Натомість стан підземних вод визначатиметься за хімічним станом та запасами:
- кількісний стан підземних вод оцінюватиметься за співвідношенням забору підземної води до її загального об’єму і відповідно класифікуватиметься як «добрий» або «поганий»;
- хімічний стан підземних вод визначатиметься за окремими групами забруднюючих речовин і класифікуватиметься як «добрий» або «поганий».
Кінцева мета європейської моделі управління водними ресурсами – створення та забезпечення доброго стану поверхневих та підземних вод.
Крім усього варто додати, що законопроект розроблено №3603 з метою імплементації в наших умовах Водної Рамкової (2000/60/ЄС) та Паводкової (2007/60/ЄС) Директив Європейського Союзу в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Міцний крафт в Україні: як недосконале законодавство гальмує галузь Катерина Камишева 00:16
- Імпорт російського урану до Німеччини зріс майже 70%. Володимир Горковенко вчора о 22:07
- Чи є місце Ханукії в центрі Києва? Олег Вишняков вчора о 13:28
- Про газ для "чайників" Євген Магда вчора о 12:23
- Особливості аудиту земельних ділянок для успішної реалізації будівельних проєктів Ольга Сидорчук вчора о 11:39
- Витяг з держреєстру не є належним доказом самопредставництва в суді для юрособи Євген Морозов вчора о 09:35
- Як стати відомим адвокатом за 1 рік? Тетяна Лежух 02.01.2025 16:26
- Як українським трейдерам успішно працювати на біржі EPEX Spot Ростислав Никітенко 02.01.2025 12:29
- Синьо-жовтий прапор у Гаазі: як Україна змінює правила глобального правосуддя Дмитро Зенкін 02.01.2025 12:05
- Юридичні послуги у 2025 році: виклики, перспективи та етика професії Світлана Приймак 02.01.2025 10:00
- Стягнення на один і той самий предмет іпотеки в різні способи Євген Морозов 02.01.2025 09:48
- ПЗУ "Про ринок деревини" – найкраща робоча модель захисту вітчизняних деревообробників Юрій Дюг 02.01.2025 09:08
- Статистика 2024: Як форензик допомагає виявити фінансові злочини Артем Ковбель 02.01.2025 02:12
- О распаде (разделе, национализации) крупнейших мировых ТНК Володимир Стус 01.01.2025 22:56
- 5 причин, навіщо складати CELPIP у 2025 році? Олександра Смілянець 01.01.2025 12:25
Топ за тиждень
Популярне
-
Вартість електрики в Німеччині впала нижче нуля. Цей феномен трапляється дедалі частіше
Бізнес 104943
-
Кінець епохи. Що буде з мережею АЗС "Авіас"
Бізнес 86629
-
До України їдуть ракети Sea Sparrow. Що це за зброя і як для них адаптували радянські "Буки"
Технології 45765
-
"Пропускна здатність русла була майже нульова". Біля Києва розчистили річку за 11 млн
Бізнес 12753
-
У Вознесенську відновив роботу залізничний вокзал – фото
Бізнес 12434
Контакти
E-mail: [email protected]