Законодавство у сфері закупівель знову в зоні турбулентності
Які саме зміни запроваджено і на які очікуємо?
Десятого вересня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану».
Які саме зміни запроваджуються новим Законом?
На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі ‑Закон), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Також на період дії правового режиму воєнного стану в Україні в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та/або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та/або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг).
Звертаю увагу, що на законодавчому рівні вказано про можливу небезпеку, яку тягне за собою оприлюднення інформації про закупівлі та підтверджена необхідність закрити від широкого загалу критичну інформацію, а саме щодо конкретних адрес замовника, постачальника, місця постачання товарів / виконання робіт / надання послуг. Чи несе вказана інформація ризики для безпеки замовників та виконавців, визначає замовник.
Цим положенням ставиться крапка в тривалих суперечках у закупівельній спільноті щодо того, чи є безпечним повне оприлюднення інформації про закупівлю в системі Прозорро, чи краще на час воєнного стану зменшити рівень відкритості. Надана однозначна відповідь ‑ якщо оприлюднення локацій замовника, постачальника, місця постачання товарів (виконання робіт, надання послуг) може призвести до негативних наслідків, завдати шкоди громадській безпеці, від їх розкриття слід утриматися.
Договори про закупівлю, державні контракти (договори), укладені до набрання чинності цим Законом, діють до їх повного виконання відповідно до умов, на яких вони були укладені, або до їх припинення (розірвання) відповідно до закону.
Отже, після 10.09.2022 у разі здійснення замовником закупівель згідно вимог чинного законодавства без використання електронної системи закупівель за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 000 гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору.
Під такими закупівлями розуміються як винятки з Постанови № 169 (коли замовник має право укласти прямий договір вартістю понад 50 000 грн), так і договори, укладені відповідно до частини сьомої статті 3 Закону.
Отже, договори про закупівлі, укладені по Закону та Постанові Кабінету Міністрів України № 169 від 28.02.2022 до набрання чинності відповідних змін, завершуємо до їх повного виконання або припинення (розірвання).
Разом з тим, очікуємо на чергові системні зміни в законодавстві у сфері закупівель на період воєнного стану, адже наразі розробляється проект постанови Кабінету Міністрів України, якою будуть встановлюватись особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. У разі її ухвалення середня тривалість тендерів буде становити не більше 20 днів, а ефективність закупівель підніметься до 70-80%.
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 16895
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5806
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 5119
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3362
-
Леді Гага прокоментувала провал фільму "Джокер: Божевілля на двох" – деталі
Життя 2331