Що лікар прописав?
Постійно актуальна, болюча тема та «невиліковна хвороба» – поділ предмета закупівлі на лоти під час закупівлі лікарських засобів.
Дійсно якась «невиліковна хвороба» та біг по колу!
Медзамовники намагаються закупити десятки найменувань однолотовою процедурою. Потенційні учасники вбачають у цьому порушення своїх прав, звертаються до медустанов, оскаржують такі вимоги до Антимонопольного комітету України (орган оскарження), оскільки повинні (!) запропонувати повний перелік необхідних препаратів. Відсутність хоча б одного найменування означає відхилення всієї тендерної пропозиції.
Об’єднання в одному лоті великої кількості найменувань фактично зменшує конкуренцію та унеможливлює прийняття участі у відкритих торгах постачальникам, які з різних підстав не мають доступу до усіх найменувань.
Окрім того, включення в один лот декількох різних лікарських засобів не дає змоги й виробнику безпосередньо брати участь в тендері, виробник обмежений власним портфелем лікарських засобів.
Отже, замовник не зможе в повній мірі дотриматися принципу максимальної економії та ефективності.
Крім того, як свідчить практика, чим довший перелік лікарських засобів, що складають предмет закупівлі в однолотовій процедурі, тим вище ймовірність, що замовник не зможе закупити жодного препарату.
Закупівля лікарських засобів проводиться відповідно до медико-технічних вимог для потреб медичних установ. Відсутність будь-якого лікарського засобу, переліченого в медико-технічних вимогах, може поставити під загрозу забезпечення безперебійного процесу лікування та призвести до неналежного надання медичної допомоги пацієнтам.
Отже, на чаші терезів знаходяться життя та здоров’я пацієнтів.
Проведений мною вибірковий аналіз інформації, що міститься в системі ProZorro, підтверджує доцільність проведення закупівель саме з поділом на лоти. Так, було проаналізовано проведення закупівель за кодом 33600000-6 (фармацевтична продукція) рядом медичних установ з початку року. До уваги не брались закупівлі, що ще тривають (не завершені). Наведу декілька прикладів.
Державний заклад «Український госпіталь для воїнів інтернаціоналістів «Лісова поляна» у травні оголосив процедуру закупівлі лікарських засобів з поділом на 2 лоти. А якщо конкретніше, то – лот № 1 «лікарські засоби, що впливають на серцево-судинну систему, 32 найменування». Лот № 2 «інші лікарські засоби, 103 найменування». Свої пропозиції по кожному лоту подали по 3 учасники. Всі пропозиції були відхилені замовником, а процедура закупівлі відмінена.
Замовник знову оголосив процедуру закупівлі з поділом на 2 лоти, але вже на 33 та 104 найменування. Нова закупівля також була відмінена, внаслідок неможливості усунути порушення.
Отже, з переліку лікарських засобів понад 130 найменувань не вдалось закупити жодного. І невідомо, чи буде проведена зазначена закупівля до кінця року.
Здається – дві закупівлі не так і багато. Але «Лісова Поляна» протягом року уклала лише один прямий договір. Та наразі тривають ще шість незавершених процедур. Тобто госпіталь фактично взагалі не закупив ліків.
Інший приклад ‑ Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь». Медична установа проводить закупівлі фармацевтичної продукції без поділу на лоти, за винятком закупівлі окремих вакцин. З початку року оголошено понад 50 процедур, 18 з них були з різних підстав відмінені. І окремі закупівлі вдалось завершити з другої або третьої спроби.
Ще для прикладу ‑ КЗ КОР Київський обласний онкологічний диспансер на початку року лише з третьої спроби зміг завершити закупівлю 15 найменувань антибіотиків (без поділу на лоти).
Причини? Відхилення всіх тендерних пропозицій, подання до участі менше двох пропозицій. Обмежене коло таких учасників, що здатні запропонувати лікарські засоби одразу по всім 10-20-30 та більше позиціям та у повній відповідності до вимог замовника.
Якщо бажання медустанови - закупити ліки, то без поділу на лоти - така закупівля може залишитись мрією. Отже, практична порада - «одна МНН – один лот».
Національний інститут раку з початку року провів 18 процедур закупівель за кодом 33600000-6 (фармацевтична продукція). Але оскільки цей замовник постійно дотримується принципу «1 МНН – 1 лот», то при фактично оголошених 160 лотах 90 з них успішні. Тобто, 56,2 % оголошених лотів завершилися укладанням договору.
Департамент охорони здоров’я Київської міської ради для забезпечення лікарськими засобами заклади охорони здоров’я міста Києва теж здійснює закупівлі із розбивкою на лоти. Укладенням договору завершилися з початку року 67,1 % оголошених лотів, тобто неуспішними є приблизно третина (неуспішні – 24 лоти із 73).
Аналогічна картина в Національній дитячій лікарні «Охмадит» ‑ успішних лотів у 2018 році 59 із 155, тобто 62,42 %
Але головне не тільки в тому, який відсоток успішних закупівель провела установа і наскільки ефективніше проводити мультилотові процедури. Адже при мультилотовій процедурі вся закупівля в цілому не відміняється, а відтак більшість лікарських засобів замовник все ж таки закупить – приблизно дві третини.
Замовники вважають, що нормами чинного законодавства України у сфері закупівель не встановлюються обмеження або заборона для замовників щодо об’єднання групи лікарських засобів у одному лоті, окрім того, широке коло відповідних товарів, що закуповуються, дозволить всім бажаючим приймати участь у процедурі закупівлі.
Так, жодним нормативно-правовим актом не передбачено переліку випадків, коли замовник може та має визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти) в процедурі закупівлі лікарських засобів та критерії такого поділу. Але з таким підходом в один лот можуть бути включені як замінні, так і незамінні, «ексклюзивні» лікарські засоби. І тоді така вимога в тендерній документації дійсно є дискримінаційною стосовно потенційних учасників та обмежує конкуренцію.
Нагадую, що закон таки не зобов’язує, а залишає за замовником торгів право вибору визначати чи не визначати частини предмета закупівлі. Але включення до одного лоту декількох найменувань лікарських засобів може поставити під загрозу проведення закупівлі та в подальшому спричинити проблему із забезпеченням лікарськими засобами.
Так навіщо створювати проблеми та «невиліковну хворобу» для себе? Лікар прописує ліки неприємні, але необхідні. Тому може варто замислитись, замовники-медустанови міста Києва та Київської області, щодо такого довгий час невиліковного лотування в ваших закупівлях?
Я Руденко Тетяна, Координатор центру реагування на порушення у закупівлях в місті Києві та Київської області. Цей блог створено для поширення інформації про виявлені порушення замовників і учасників процедур закупівель сфери охорони здоров’я регіону.
Дослідження проводиться у рамках проекту «Медичні закупівлі місцевого рівня – контроль та реагування», який здійснюється за підтримки ГО «Інститут аналітики адвокації» та МФ «Відродження».
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13659
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 5535
-
"Якщо заробляємо півтори гривні – щасливі" – власник мережі АЗС
Бізнес 5407
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5198
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 4692