Реформування законодавства про акціонерні товариства: позиція професійного оцінювача
Як відомо, 22 грудня 2010 року на підпис Президентові України надійшов один з резонансних Законів кінця минулого року - Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про акціонерні товариства"
Як відомо, 22 грудня 2010 року на підписПрезидентові України надійшов один з резонансних Законів кінця минулого року- Закон України "Про внесення зміндо Закону України "Про акціонерні товариства" щодо вдосконаленнямеханізму діяльності акціонерних товариств". 13 січня 2011 року Президентнаклав на цей Закон вето та повернув його з зауваженнями до Парламенту. Не малоюристів та фінансових експертіваналізували норми цього Закону. При цьому було достатньо «зламано списів». Алез точки зору професійних оцінювачів, думку яких я хочу репрезентувати в даній статті, Закон також містить певні двоякі положення.
Перш за все, слід підкреслити, що не можна непогодитися з першими двома зауваженнями Президента відносно цього закону.Цілком логічними є зауваження щодо норми про обов’язковий лістинг акційпублічних товариств (п. 1 ст. 24 Закону), із допомогою якої сподівалисявирішити проблему браку ліквідних привабливих інструментів на українськомуфондовому ринку. На відміну від чинного Закону «Про АТ», який зобов’язуєпублічні акціонерні товариства пройти процедуру лістингу та залишатися убіржовому реєстрі принаймні на одній фондовій біржі, Закон «"Про внесеннязмін до Закону України "Про акціонерні товариства" щодо вдосконаленнямеханізму діяльності акціонерних товариств" дозволив публічному акціонерномутовариству самостійно визначитися, чи проходити товариству процедуру лістингута, чи будуть, у зв’язку із цим, акції такого товариства купуватися тапродаватися на фондовій біржі. Дійсно, як зазначено у зауваженнях Президента,це серйозний крок назад, який буде серйозно заважати розвитку українськогофондового ринку, що, у свою чергу, негативно позначиться на інвестиційнійпривабливості вітчизняної економіки. Адже саме «біржова торгівля та проходження процедури включення до біржовогосписку сприяє підтримці біржового курсу цінних паперів, змушує емітентадотримуватись визначених показників у своїй діяльності, що, в свою чергу,гарантує потенційному інвестору надійність та ліквідність таких ціннихпаперів».
Крім того, не прийнятною є доповнення Закону «ПроАТ» новою статтею 651 щодо примусовоговикупу акцій товариства. За цією статтею особа (особи, що діють спільно), яка євласником 95 і більше % акцій товариства, має право вимагати у всіх акціонерівпродати належні їм прості акції товариства цій особі (особам, що діютьспільно), а акціонери зобов'язані продати належні їм прості акції. Отжеочевидними стають широкі можливості великих акціонерів щодо примусовоговідчуження акцій міноритарними акціонерами, права яких залишаються абсолютнонезахищеними. Подібна норма діє і в інших країнах, зокрема, Росії, та викликаємасу конфліктів та нарікань. Зважаючи на суттєві проблеми в управлінніакціонерними товариствами, пов’язані з акціонерами, що не приймають участі таяких подекуди неможливо і знайти, проблема потребує розв’язання. Алезапропонований шлях вирішуючи одну проблему породжує іншу.
Як професійний оцінювач хочу звернути увагу наінші положення даного Закону, які безумовно не такі резонансні, але у разі незвертання на них уваги при корегуванні Закону мають всі шанси стати конфліктними.
Так стаття 65-1 частина 3 містить такіформулювання: «Ціна придбання акцій не може бути меншою за середньозваженуринкову ціну, що склалася на фондовій біржі, на якій акції товаристваперебувають в обігу. В разі відсутності акцій товариства в обігу на фондовійбіржі, ціна придбання акцій не може бути меншою за ціну, визначену незалежнимоцінювачем». Постає питання: якщо акції перебувають в лістингу або біржовомусписку, але при цьому або угод давно не було, або вони могли носитиспекулятивний характер, то за який період до дати оцінки слід приймати до увагибіржові дані, на основі яких має бути визначено (ким?) «середньозважену ринковуціну»? Знову виникає підґрунтя для конфліктів. Тому законодавчо слід закріпити,що у будь-якому разі треба робити незалежну, професійну оцінку і оцінювач має вибирати таобґрунтовувати - або користуватися даними фондового ринку, або іншимиджерелами, оскільки за результати своєї роботи саме він несе відповідальність.
При тому, що в частині 3 статті 8 Закону,законодавець цілком обґрунтовано зазначає, що наглядова рада затверджує ринковувартість майна, яка не може відрізнятися більше ніж на 10 % від вартості,визначеної оцінювачем. Раніше за нормами Закону «Про АТ» оцінка майна АТ булане обов’язковою. Тому при відсутності професійної оцінки вартість майнавизначалась дуже «приблизно», що, в свою чергу вело до подальших корпоративнихконфліктів.
Наведу ще один приклад не достатньо вірно застосованої термінології у частині першій статті 11 Закону: «Оплатавартості акцій, що розміщуються під час заснування акціонерного товариства,може здійснюватися грошовими коштами, цінними паперами (крім боргових емісійнихцінних паперів, емітентом яких є засновник, та векселів), майном і майновимиправами, нематеріальними благами, що мають грошову оцінку». З одного боку,законодавець вірно додав термін «грошову», адже раніше в нормі Закону «Про АТ»такого суттєвого уточнення не було. Але варто б було доповнити ще й терміном«незалежна», тому що досі не зрозумілим є і може залишитися механізм визначеннявкладу, і відбувається він переважно по домовленості між засновниками. В разі,якби вклад проходив «незалежну грошову оцінку» це б могло потенційно унеможливитиподальші конфлікти між засновниками АТ.
Наприкінці хотілося б підкреслити, що вищенаведенінорми Закону хоч і становлять перешкоди на шляху функціонування вітчизняних АТ,але, завдяки своїй очевидності, їх корегування на мають бути складним завданнямдля розробників цього Закону. В цілому ж Закон, в разі його доопрацювання іврахування зауважень Президента та експертного середовища має всі шанси стативажливим кроком у напрямі приведення українського корпоративного законодавствадо світових стандартів. Він дійсно здатен суттєво спростити управлінняАкціонерним товариством в України, зробити його діяльність більш простою тазрозумілою.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 724
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 31287
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 28985
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24952
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8211
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7372