Місцеві вибори під знаком питання
До місцевих виборів залишається 4 місяці, однак ми не маємо остаточно сформованих правил їх проведення.
На початку червня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №3485 щодо вдосконалення виборчого законодавства, який суттєвим чином змінює правила проведення виборів.
Попри те, що до місцевих виборів, які заплановані на 25 жовтня, залишається 4 місяці, ми не маємо остаточно сформованих правил їх проведення.
Вже до другого читання законопроекту народні депутати зареєстрували 3906 поправок на 1171 сторінках порівняльної таблиці!
Ухвалений законопроект отримав велику порцію критики та спричинив багато дискусій. Я теж категорично не можу погодитись з деякими нормами, які, на моє глибоке переконання, не сприятимуть розвитку місцевих громад, а навпаки – можуть посилити конфлікт і загальмувати розвиток місцевого самоврядування, позбавивши справді гідних кандидатів доступу до балотування.
Новий законопроєкт концентрує владу в руках партій
Ухвалений законопроєкт передбачає ряд серйозних змін:
В першу чергу, ці зміни стосуються критерію населених пунктів з кількістю виборців від 15 тисяч людей (раніше було від 90 тис.), де кандидатів мають подавати виключно за партійними списками.
Тобто, фактично лише у малих населених пунктах залишається можливість висування кандидатів самовисуванців. Адже, в усіх інших випадках, майбутні місцеві депутати та мери будуть змушені іти «на поклон» до партійних вождів, аби потрапити в місцеву політику.
Хто балотується на виборах? Як, правило це авторитетні люди на місцях. Заганяючи насильно цих людей в політичні сили, політична партія отримує потенціал набору голосів по всій Україні. Якщо раніше особливу увагу приділяли кандидатам-АТОшникам, то зараз, очевидно, що в фокус уваги потраплять лікарі, які встали на захист українців під час пандемії коронавірусу. Однак, далеко не завжди їхня присутність у списках тих чи інших партій є виправданою і доречною.
Законопроектом також вносяться зміни щодо застави кандидатів на виборах. На кожні 10 тис. виборців у містах з більше 90 тис. населення кожній партії (за своїх майбутніх депутатів у міськраді) на старті виборів доведеться спочатку викласти одну мінімальну зарплатню (зараз 4723 грн), а за мера — близько 1 млн грн! Це обмежує доступ людей і концентрує владу в руках партій. Далеко не кожна людина, яка є авторитетом в своєму населеному пункті, користується повагою людей та має план розвитку громади, матиме змогу самостійно внести за себе таку заставу. Викреслюючи таких людей, ми позбавляємо міста і села мати дійсно достойних, професійних і чесних голів.
Окрім того, новим законом передбачена так звана «цифровізація» виборчого процесу. Тобто, надається право за рішенням ЦВК підраховувати голоси виборців за допомогою технічних засобів або інноваційних технологій. Це, звичайно, хороша ініціатива, але давайте не забувати, що далеко не всюди по Україні є технічні можливості це організувати. Крім того, є побоювання, що це може стати механізмом для маніпуляцій при підрахунку голосів, адже процедура проведення не зрозуміла і поки що дуже умовна. Брак часу і коштів в бюджетів робить цю ініціативу не найкращою та сумнівною.
Що потрібно змінити?
Очевидно, з цими пунктами не можна погоджуватись. Тому я зареєстрував правки до другого читання цього законопроекту, якими пропоную:
По-перше, підняти кількість виборців в населених пунктах з 15 тисяч до 50 тисяч осіб, де зберегти можливість самовисування кандидатів в депутати. Так ми збережемо можливість долучати до розвитку громад, містечок, сіл і селищ справді активних, дієвих та авторитетних людей, які будуть працювати для своїх населених пунктів, а не на якогось чергового олігарха.
По-друге, я пропоную скасувати заставу для кандидатів в депутати для населених пунктів з кількістю виборців до 50 тисяч чоловік, а для виборів мерів - зберегти заставу в розмірі однієї мінімальної зарплати. Це спростить доступ самовисуванців, які користуються авторитетом в своїх населених пунктах, до сільських, селищних міських рад. А в населених пунктах з понад 50 тисячами виборців – застава має бути з розрахунку мінімальна зарплата на кожні 10 тисяч населення.
По-третє, пропоную скасувати статтю 283-1 про так звану «цифровізацію», як таку, що є недостатньо продуманою, підготовленою, потребуватиме додаткових коштів та може містити корупційні ризики.
По-четверте, пропоную забезпечити з державного бюджету послуги охорони приміщень виборчих комісій та засобів зв'язку, необхідних під час виборчого процесу.
До закінчення цієї сесії Верховоної Ради в нас залишились всього лише два пленарних тижні. Однак, я сподіваюсь, що народні депутати матимуть змогу швидко внести необхідні зміни та ухвалити закон в цілому.
І хоча виборчий процес може бути перенесений в разі нової хвилі захворювання на коронавірус, про що вже заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, ми маємо бути готові до нього хоча б на законодавчому рівні.
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 731
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 341
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 109
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 6961
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5300
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4290
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3512
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 2672