"Землетрус" по-українськи: чому мітингують аграрії?
"Ні продажу землі іноземцям!", "Не продавайте Батьківщину!", "Земля - народна власність" - з такими гаслами тисячі аграріїв вийшли під стіни Верховної Ради 3 жовтня.
Що може змусити фермерів та аграріїв покинути свою важку та відповідальну щоденну працю, щоб приїхати в столицю і вимагати від влади дотримання своїх прав? Очевидно, що причина дуже серйозна.
І це – новий закон про ринок землі, який підготував і блискавично вніс до Верховної Ради уряд, не порадившись ні з суспільством, ні з членами профільного комітету.
Найбільше непокоїть аграріїв, критично мислячих народних депутатів та українців не сам факт відкриття ринку землі. Це зрештою має статись, адже мораторій був введений як тимчасова міра, а затягнувся на майже 20 років.
Найгірше – це те, що в законопроекті передбачена можливість купівлі землі іноземцями.
Так, кінцевим бенефіціаром будь-якого українського підприємства може бути іноземець, який швидко прибере до рук наше національне багатство.
У мене складається враження, що так поспішаючи з цим законопроектом, уряд виконує кимось прописаний сценарій, який готувався точно не в інтересах України та українців.
В кого буде більше шансів придбати землю: у іноземця, чи у простого фермера? На жаль, вони опиняться в абсолютно нерівних умовах.
Іноземці мають доступ до «дешевих» грошей, адже кредити в Європі можна взяти під 2% річних. У нас же фермеру доведеться сплачувати 22% річних, і навіть якщо він дозволить собі за останні кошти купити гектар землі, то в таких неконкурентних умовах дуже швидко збанкрутує.
Який вихід?
Зараз в Україні вже є категорія людей, які хочуть продати свою землю. Це може бути одинока бабця з мізерню пенсією, якій ці гроші стануть у нагоді, або чиїсь спадкоємці. Їхнє право розпорядитись своєю землею ми маємо забезпечити.
Я бачу два шляхи відкриття ринку землі:
1. Держава стає власником землі, викуповуючи землю у громадян.
2. Землю купують виключно українці або підприємства, які працюють саме в аграрній сфері.
Земля не може купуватись просто так, як актив, який чекатиме на підвищення ціни. Земля має оброблятись. Ми не можемо допустити повернення до кінця 1990-х - початку 2000-х років, коли половина земель в Україні не оброблялись і ми змушені були закуповувати пшеницю за кордоном.
Сьогодні Україна є однією з найбільших країн з виробництва сільськогосподарської продукції. 60% надходжень валюти в державу відбувається завдяки експорту с/г продукції.
Ми не повинні втратити цього статусу, навіть більше – нам треба думати над тим, як перестати бути сировинним придатком та переробляти продукцію в Україні.
Тому найважливіше – ми повинні чітко прописати в законі заборонний механізм для іноземців купувати землю.
Також варто подумати над тим, як допомогти українському фермеру придбати землю.
Можливо, навіть створити механізм відтермінування купівлі землі юридичними особами. Нехай спочатку купують фізичні особи. Потрібно встановити мінімальну планку в ціні, а далі має відбуватись аукціон – хто дасть кращу ціну, той і стане власником землі.
Нам потрібен такий законопроект, який влаштує аграріїв, буде обговорений в суспільстві та захищатиме інтереси України і кожного українця.
- Енергоефективність для багатоповерхівок: інвестиції в енергію, які окупляться Христина Ліштван 16:42
- Експорт української продукції в Азербайджан зріс на 15,1% за 10 місяців 2024 року Юрій Гусєв 14:30
- Підстави для виселення при зверненні стягнення на предмет іпотеки Євген Морозов 14:16
- Історичний кіт у мішку: чому піврічні торги деревиною обурили деревообробників Юрій Дюг 07:32
- Доплата за фактичні квадратні метри об`єкту інвестування Євген Морозов вчора о 14:52
- "Компостер подій" Кремля: будьте пильними Євген Магда вчора о 11:28
- З 1 грудня зміняться правила бронювання: з'явилася Постанова Кабміну Віталій Соловей 23.11.2024 20:23
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно Любов Шпак 23.11.2024 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський 23.11.2024 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 23.11.2024 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов 22.11.2024 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак 22.11.2024 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко 22.11.2024 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Час затягувати паски 335
- "Компостер подій" Кремля: будьте пильними 163
- Історичний кіт у мішку: чому піврічні торги деревиною обурили деревообробників 140
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю 85
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні 77
-
Чоловіки, які прийшли на підприємство і були заброньовані після 18 травня, втратять бронь
уточнено виправлено Бізнес 9225
-
24 листопада в Україні відключатимуть світло – деталі
Бізнес 8505
-
В Україні фальсифіковані до 25% молочних продуктів: голова Спілки молочних підприємств
Бізнес 7347
-
Найвища гора Західної Європи та найефектніша гора Франції: неперевершений Монблан — фото
Життя 3802
-
7 країн світу, які платять іноземцям за переїзд до $90 тисяч: деталі
Життя 3625