Зниження податкового навантаження на заробітну плату: очікування та реальність
Поради від юриста для бізнесу
Вважається, що чим менші податки, тим простіше бізнес-сфері та громадянам. Наразі у ВРУ активно обговорюються два законопроєкти, що передбачають поступове зниження загального навантаження на фонд оплати праці до 25 %. Причина: колосальне навантаження на фонд зарплати та непрозорість розподілу зібраних податків призвели до їх масової несплати.
Тож чи можна очікувати зниження податкового навантаження на заробітну плату та в якому форматі це може відбутися: злиття ПДФО та ЄСВ чи зниження ставок — розберемо в цьому матеріалі.
Відразу відповім на поставлене запитання — ймовірність зниження податкового навантаження на заробітну плату в найближчому майбутньому очікувати не варто. Свою думку я підкріплю двома ключовими чинниками, що впливають на можливість зменшення податкового навантаження.
Фактор збалансованості:
Одним із принципів, на якому ґрунтується Бюджетна система України, є принцип збалансованості. Він полягає в тому, що повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період (п. 2 ст. 7 БК України).
Будь-яке податкове навантаження на доходи, отримані платником податку — це джерело надходження до державного чи місцевого бюджетів, які надалі використовуються для реалізації цілей та задач державного управління.
Зміни в оподаткуванні повинні бути обґрунтовані корисною метою, яка, своєю чергою, повинна мати економічний і соціальний ефект.
Висновки Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики за поданими до Верховної Ради законопроєктами не мають беззаперечних позитивних резолюцій. При здійсненні власних розрахунків Комітет не впевнений у доцільності реалізації поданих законопроєктів з огляду на втрати бюджету, які не компенсуються іншими надходженнями.
Фактор причинності:
До фактора причинності можна віднести сукупність обставин, які унеможливлюють наявність іншого шляху, ніж внесення змін у відповідну систему правовідносин. І відносини щодо оподаткування не є виключенням. Причиною внесення змін можуть бути обставини, що склались у зв’язку з розвитком відповідних відносин чи їхньою повною деградацією.
Розвиток податкових відносин виникає тоді, коли є позитивний баланс державного бюджету, тобто, коли доходи державного бюджету перевищують витрати. У такому разі держава може розглядати питання щодо збагачення населення, приділивши увагу заможності своїх громадян шляхом зменшення податкового навантаження на доходи (в тому числі й заробітну плату).
Деградація податкових відносин відбувається в разі негативного балансу державного бюджету, тобто, коли витрати державного бюджету перевищують доходи. У такому разі також можливі зміни щодо оподаткування доходів громадян, але в такому випадку необхідно переглядати систему оподаткування загалом, а не окремі податки. Зміни системи оподаткування за таких нововведень вимагають залучення певних фінансових ресурсів для перезапуску всієї системи оподаткування.
В Україні податкові відносини вимагають прийняття рішучих і зважених рішень із метою збереження збалансованості бюджетних надходжень і витрат. Грамотна та продумана податкова політика, зниження навантаження на заробітну плату дозволять поступово вивести бізнес із тіні та збільшити бюджетні надходження. Проте до таких рішень, що реструктурують сутність оподаткування, — ані фінансово, ані політично Україна ще не готова.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3798
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 368
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 261
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23280
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17400
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17138
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13682
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11785