Чому антикризовий штаб – must have для політика вищого рівня
Формування антикризового штабу – одна з першочергових комунікаційних задач для лідера, який хоче задавати свій вектор дискурсу
Менеджерська посада завжди передбачає періодичне стикання із кризовими ситуаціями. Чим вище позиція та сфера відповідальності, тим частіше і масштабніше кризи.
Найскладніше доводиться менеджеру всієї країни. Політичні та комунікаційні правила вимагають від нього не лише правильної, але і швидкої реакції, аби задавати вектор всьому інформаційному дискурсу. Забарився – і вже інші лідери формують ключові меседжі для “блискавок” інформаційних агенцій.
Як бути першим
Формування антикризового штабу – одна з першочергових комунікаційних задач для політика найвищого рівня. До нього мають увійти люди, експертні у зовнішніх і внутрішніх комунікаціях, райтингу, аналітиці та зборі даних. Люди, здатні швидко акумулювати необхідну інформацію, обробити її та сформувати правильні з точки зору політики і комунікації меседжі. Команда антикризового штабу не обов’язково має бути постійною. Експерти можуть змінюватися залежно від сфери проблемного питання. Головне – щоб команду можна було зібрати у лічені хвилини, а ключові люди були завжди у прямому доступі.
На чолі антикризового штабу має стояти людина, яка, в першу чергу, має повноваження для ухвалення комунікаційних рішень – це запорука швидкої та правильної реакції, не викривленої та не затягнутої чисельними правками. У неї має бути досвід вирішення комунікаційних криз та менеджменту цього процесу. Людина стресостійка і гнучка, зі стратегічним мисленням і здатністю до швидких рішень. Яка швидко може розпізнати природу кризи, знає протоколи поведінки та здатна обрати правильні способи реагування. Менеджер, який вибудує роботу команди так, щоби відповідь на кризу з’явилася максимум за декілька годин. Якщо треба – серед ночі. Але головне – раніше, ніж в опонентів.
Як дотримуватися таймінгу
Під час кризи має значення кожна хвилина. Український польовий хірург Микола Пірогов винайшов правило “діамантової хвилини і золотої години”. Це час, за який можна врятувати пораненого на полі бою. Комунікаційна криза – це свого роду війна, тому правило Пірогова можна поширити і на цю сферу.
Протоколи роботи антикризового штабу передбачають дуже стислі терміни. У нього є лише 15 хвилин на те, щоб зрозуміти характер кризи, 60 хвилин на збір інформації та аналітику проблеми, ще 15 хвилин – на вибір лінії поведінки, інструментів реагування і формування ключового меседжу. Далі справа за райтером, який максимум за півгодини має сформувати фінальне повідомлення. Всього – до 2 годин.
Якщо антикризового штабу нема
Відсутність або неорганізованість антикризового штабу призводить до того, що лідер перетинає червону лінію антикризових комунікацій у 2 години і залишається поза дискурсом. Ключові меседжі вже сформовано за нього. Він вже не спікер, а коментатор, реакцію якого чекали так довго, що вона перестала бути цікавою і ЗМІ, і суспільству.
Повільні реакції українського лідера під час кризи свідчать про те, що команда офісу президента щоразу “вигадує велосипед”, а це затягує час на десятки годин. Хоча вибудувана та налагоджена робота антикризового штабу на чолі з досвідченим антикризовим менеджером допомогла б дотримуватися протоколів, а разом із тим – таймінгу. Як це відбувається у світових лідерів.
Для порівняння. Коментар Дональда Трампа щодо інформації про можливе збиття українського літака іранською ракетою з’явився 9 січня приблизно о 19:00 за київським часом. Джастіна Трюдо – 2 годинами пізніше. Володимира Зеленського – наступного дня о 9:00, тобто через півдоби.
Аналогічна ситуація з затягуванням реакції відбувалася після першої телефонної розмови українського і російського президентів, про яку всі дізналися від прес-служби Кремля, а не від офісу президента України. Або інформацією про можливе повернення Росії до “Великої вісімки”, реакцію на яку Володимир Зеленський затягнув, а потім ще й отримав різке безтактне звернення МЗС Росії щодо його допису з пропозицією “по-братськи періодично консультувати”.
Антикризовий штаб – must have для політика найвищого рівня, якщо він хоче бути першим і задавати порядок денний, особливо стосовно питань загальнодержавного значення. Недооцінюючи антикризові протоколи, можна раз за разом програвати комунікаційні битви, поступаючись тим, хто працює з кризою системно і злагоджено.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 717
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 31056
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 28731
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24879
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8206
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7345