Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Так чи інакше, а відставка прем’єра вже давно є темою номер один політичних буднів країни. І якби справу затримувало питання про висловлення йому недовіри половиною Верховної Ради, то більш консолідованого голосування, ніж за відставку Яценюка, від парламенту годі й очікувати. Впевнений, що, крім Народного фронту, в Раді б не знайшлося жодної фрації чи депутатської групи, яка б не голосувала за відставку голови Кабміну.
Відтак, на перший погляд, дивним є продовження роботи Яценюка за таких обставин. Утриматися на посту прем'єра Арсенію Петровичу дозволяє виключно політична кон'юнктура. Йому просто не можуть знайти заміни. І справа не у відсутності професіоналів чи гідних кандидатур. Причина - суто політична. Розбіжність інтересів різних політсил у парламенті сьогодні є настільки суттєвою, що зібрати фронт однодумців із 226 нардепів, які б підтримали одного кандидата на посаду прем'єр-міністра, просто неможливо, адже кожна фракція жадає отримати свого Яценюка.
З іншого боку, всі розуміють, що просто висловлювати недовіру урядові без попередньо узгодженої заміни немає сенсу, оскільки без легітимної виконавчої влади країну чекає повний хаос. До того ж уряду, який складається з в.о. міністрів ніхто не довірить інвестиції і кредити.
Таким чином, в країні наразі склалась парадоксальна ситуація: прем'єр, якого ніхто не підтримує, продовжує керувати Кабміном лише завдяки тому, що парламент застряг у тотальних політичних розбіжностях, конфліктах інтересів, кулуарних інтригах, партійних амбіціях та авантюрах, а тому не може змінити главу уряду.
Тож глибоко помиляються ті, хто пророкує Україні політичну кризу в майбутньому. Ми вже давно її переживаємо, що з кожним днем лише стає більш явним.
04.02.2016 13:34
Що тримає Яценюка у кріслі прем’єра?
На даний момент в українському парламенті, як і в усьому суспільстві навряд можна відшукати бодай не чисельну групу щирих прихильників діючого прем’єр-міністра.
На даний момент в українському парламенті, як і в усьому суспільстві навряд можна відшукати бодай не чисельну групу щирих прихильників діючого прем’єр-міністра. Заради справедливості слід зазначити, що причина наднизької популярності уряду і його глави полягає не лише в професійних якостях Кабміну та проблемах безпосередньої діяльності урядовців. Безумовно, чималий вклад у конструювання антинародного іміджу Яценюка вносять олігархічні клани, сірі кардинали та просто політичні конкуренти, які так само зацікавлені у контролі над реальною економікою та фінансовими потоками в державі, в тому, щоб міністерські крісла займали «свої» топ-менеджери.Так чи інакше, а відставка прем’єра вже давно є темою номер один політичних буднів країни. І якби справу затримувало питання про висловлення йому недовіри половиною Верховної Ради, то більш консолідованого голосування, ніж за відставку Яценюка, від парламенту годі й очікувати. Впевнений, що, крім Народного фронту, в Раді б не знайшлося жодної фрації чи депутатської групи, яка б не голосувала за відставку голови Кабміну.
Відтак, на перший погляд, дивним є продовження роботи Яценюка за таких обставин. Утриматися на посту прем'єра Арсенію Петровичу дозволяє виключно політична кон'юнктура. Йому просто не можуть знайти заміни. І справа не у відсутності професіоналів чи гідних кандидатур. Причина - суто політична. Розбіжність інтересів різних політсил у парламенті сьогодні є настільки суттєвою, що зібрати фронт однодумців із 226 нардепів, які б підтримали одного кандидата на посаду прем'єр-міністра, просто неможливо, адже кожна фракція жадає отримати свого Яценюка.
З іншого боку, всі розуміють, що просто висловлювати недовіру урядові без попередньо узгодженої заміни немає сенсу, оскільки без легітимної виконавчої влади країну чекає повний хаос. До того ж уряду, який складається з в.о. міністрів ніхто не довірить інвестиції і кредити.
Таким чином, в країні наразі склалась парадоксальна ситуація: прем'єр, якого ніхто не підтримує, продовжує керувати Кабміном лише завдяки тому, що парламент застряг у тотальних політичних розбіжностях, конфліктах інтересів, кулуарних інтригах, партійних амбіціях та авантюрах, а тому не може змінити главу уряду.
Тож глибоко помиляються ті, хто пророкує Україні політичну кризу в майбутньому. Ми вже давно її переживаємо, що з кожним днем лише стає більш явним.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
Топ за тиждень
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 150
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 96
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 92
Популярне
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 27461
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 20159
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
15781
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 7839
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 6301
Контакти
E-mail: [email protected]