Архітектура та природа: чи можливий тандем в умовах мегаполісу
Чи можуть у 21 столітті співіснувати на одній території мегаполіс та природа?
На сьогодні всі разом узяті міста займають 3% поверхні Землі. Вони є центрами розвитку технологій, бізнесу та культури, але й водночас відповідальні за 70% викидів вуглецю в атмосферу, що становить одну з головних причин змін клімату — глобального потепління.
А значить, відповідальність за збереження екології планети для майбутніх поколінь несуть і девелопери, проєкти яких напряму впливають на довкілля. І багато хто з них вже намагається виправити проблему існування склобетонних "джунглів", які ізолюють людину від природного середовища.
Вже усталений тренд на заході — екологічність, технологічність, інноваційність, людиноцентричність у розвитку міст. І архітектура в першу чергу має бути орієнтована на гармонізацію з довкіллям. Це може проявлятися в різних аспектах будівництва: у виборі ділянки, конструкції будівлі, матеріалах, які використовуються. Як наслідок — природний ландшафт і забудова настільки ретельно продумані й гармонійні, що з'являється відчуття, ніби ти виїхав на природу, хоча насправді перебуваєш у місті.
Нові тенденції співіснування міста та природи диктує і пандемія. Сьогодні важливо, щоб елементи благоустрою допомагали створювати приватні місця для відпочинку, а також сприяли дистанціюванню.
Наприклад, Міжнародна консалтингова компанія Knight Frank провела дослідження серед своїх клієнтів у 49 країнах світу, шоб проаналізувати, які висновки зробили покупці нерухомості після початку пандемії та численних локдаунів. Як з'ясувалося, понад 65% респондентів ставлять понад усе якість повітря та доступ до зелених зон. А 84% усіх опитаних покупців хотіли б придбати енергоефективну нерухомість. Крім відповідального ставлення до природи, в довгостроковій перспективі комунальні послуги в таких будинках коштуватимуть дешевше.
Українські девелопери, орієнтуючись на західні практики, намагаються застосовувати європейській досвід у своїй роботі. Наприклад, облаштовують просторі паркові двори з великою кількістю зелені, які сплановані таким чином, щоб відповідати інтересам різних вікових груп — тобто створюють насамперед доступне, безпечне і безбар’єрне середовище. Практично в кожному житловому проєкті є власна ландшафтна домінанта, що дозволяє виділитися на фоні конкурентів, перетворити, наприклад, стандартний двір на затишне місце для відпочинку та спілкування мешканців, а також облаштувати для них острівець природи посеред великого міста.
Тут може бути два підходи до проєктів: декому вигідно швидко освоїти ділянку, побудувати, посадити кілька дерев і кущів, зробити стандартний дитячий майданчик, швидко продати і йти на наступну ділянку. Інший варіант — коли справа не обмежується лише фантазією дизайнерів, які пропонують на прибудинковій території облаштувати стандартний сквер з фонтаном. Адже часто сама локація пропонує різні рішення. Їх просто треба помітити і допомогти природі розкритися. Для цього відповідальні компанії співпрацюють з кращими фахівцями в галузі ландшафтного дизайну, які починають свою роботу з серйозного вивчення навколишнього району, його транспортних та пішохідних потоків, а потім визначають місця для створення великої різноманітності локацій для відпочинку, прогулянкових зон, дитячих майданчиків для різних вікових груп, майданчиків для активного відпочинку підлітків та інше.
За рахунок таких ретельних вкладень у планування території та ландшафтний дизайн, звичайно ж, зростає і вартість будівництва. Але потенційний покупець, який бачить різницю між проєктами, сам ухвалює рішення, чи готовий він заплатити більше за гармонію з природою. І приємно, що сьогодні в свідомості сучасних українців відбулися зміни: люди готові інвестувати і в комфорт довкола, і в екологічність.
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов вчора о 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко вчора о 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька вчора о 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський вчора о 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян вчора о 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер вчора о 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш 16.04.2025 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк 16.04.2025 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський 16.04.2025 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін 16.04.2025 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нація вбивць 371
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 215
- Професії зникають, навички – у тренді 141
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 121
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 116
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 14468
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 12907
-
В яких європейських країнах найбільше люблять котів. До добірки потрапили країни-сусідки України
Життя 11509
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 9518
-
Наймасштабніший спортивний івент літа: ВДНГ анонсує "Активну країну"
Життя 9282