Бюджет-2021: цифри і реальність

14 вересня Кабмін затвердив проект Держбюджету на 2021 рік і подав його до парламенту. Це було зроблено вчасно, тож претензій щодо цього ми закинути уряду не можемо.

Щоправда, вчасність подання – це один з тих позитивів, які не є визначальними. Визначальними є цифри, які фігурують в основному фінансовому документі країни. І тут не все так добре, як би всім нам хотілося.

У проекті Держбюджету на 2021 рік передбачені доходи на рівні 1,1 трлн грн (порівняно з планом на 2020 рік, вони збільшуються на 92 млрд гривень), а видатки - 1,3 трлн грн. Тобто, знову маємо дефіцит. При тому дефіцит бюджету є надмірним (на рівні 6% ВВП), а уряд і далі планує додаткові видатки так, наче це нам «по кишені».

Що робити з таким великим дефіцитом бюджету – питання, відповідь на яке, і очевидна, і не дуже втішна. Це знову або чергові позики МВФ та інших міжнародних донорів, або розміщення облігацій під досить високі відсотки, або, що найгірше, додаткова емісія гривні, яка прискорюватиме інфляцію. Більше того, проект бюджету передбачає подальше збільшення запозичень на 64,2 млрд грн, або понад 10%, - до 684,7 млрд грн, з яких ОВДП мають скласти 549,1 млрд грн. І, до речі, інфляційний прогноз у 7.3%, який закладено до бюджету, за оцінками експертів, сильно перевищує фактичну інфляцію, яка становить 2.4% за результатами серпня.

На фоні всіх цих мільярдних цифр, на жаль, не надто вражають соціальні показники, які для людей і є найважливішими. У проекті Бюджету прогнозується, що з 1 січня 2021 року мінімальна зарплата збільшиться до 6 тис. грн, а з 1 липня — до 6,5 тис. грн.; прожитковий мінімум на 1 особу становитиме 2189 грн, а з 1 липня – 2294 грн, з 1 грудня — 2393 грн. Запланований прожитковий мінімум, знову ж таки, встановлений на рівні, нижчому за фактичний прожитковий мінімум станом на липень 2020 р. (складає лише 56,2% фактичного).

На соціальні виплати загалом урядовці закладають 67,5 млрд гривень проти 61,3 млрд гривень цього року. Це збільшення пояснюється планами підняти мінімальну зарплату. У той самий час, видатки на субсидії зменшяться з 39,3 млрд гривень до 36,6 млрд гривень, хоча навряд чи у нас з’явиться більше платоспроможних громадян, яким захмарна комуналка буде «по кишені». 

Що стосується освітньої галузі, то, звичайно, радує прогнозоване зростання зарплати педагогам на 30%, або на 21,2 млрд грн у грошовому вираженні. Всі інші видатки по освіті, на жаль, виглядають набагато більш скромно, на програму «Нова українська школа» – 1,4 млрд грн; на будівництво, ремонт, реконструкцію шкіл – 1 млрд  грн; інклюзивну освіту – 0,5 млрд грн і т.д. Якщо враховувати розмір видатків, які визначені у відношенні до ВВП, то, наприклад,  має бути 7% ВВП на освіту – у проекті ж передбачається лише 174 млрд, тобто 6,6%. Відповідно, не додано 15,3 млрд. В той же час замість 1,7% ВВП на науку маємо лише мізерні 0,26%, тобто не додана величезна сума у 64,7 млрд грн.

У 2,7 рази – до 7,4 млрд гривень – збільшується фінансування спорту, оскільки наступний рік буде олімпійським. Приблизно на такому самому рівні плануються збільшити видатки на культуру (на 2,8 млрд грн – до 7,5 млрд грн). Зокрема, проектом передбачена поява мільярдного Фонду розвитку закладів культури загальнодержавного значення, а також мільярд – для музеїв і бібліотек.

Витрати на охорону здоров’я, а це в умовах пандемії у нас першочергова стаття, пропонується збільшити на 27,5 млрд грн (в тому числі, на зарплату медичним працівникам). У проекті закладено 123,4 млрд гривень на програму медичних гарантій (на 34,5 млрд більше, ніж у 2020-му). Також передбачено 19,4 млрд грн на боротьбу з коронавірусом. (15,8 млрд грн - за програмою медичних гарантій, 2,6 млрд грн  - за програмою закупівлі вакцин для груп ризику, 1 млрд грн - за програмою запобігання поширенню COVID-19 в школах). Крім цього, в проекті передбачено придбання обладнання для опорних лікарень, розвиток екстреної медичної допомоги - по 1 млрд грн. Тоді як один мільярд гривень зі спецфонду на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування не закладається в бюджеті на наступний рік.

Водночас, Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, наступного року вже не буде. Втім, головне не існування самого цього фонду як інструменту фінансування, а забезпечення достатніх коштів на зазначені цілі. Можливо, це й логічно, адже фонд цього року був виключно кризовим інструментом швидкого реагування на поширення хвороби. Зараз і уряд, і громадяни вже розуміють масштаби й алгоритми дій, і логічніше спрямовувати кошти на боротьбу з COVID через профільні статті видатків, інші бюджетні програми.

Треба також зазначити, що в бюджеті не буде медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - 14,6 млрд грн. Натомість, зростуть видатки за програмою державних гарантій медичного обслуговування (на 34,56 млрд грн) - ця програма компенсує скасування  субвенції.

Видатки на ремонт та будівництво доріг пропонується збільшити наступного року на 20,7 млрд грн. Загальні витрати на дороги в 2021 році - 150 млрд грн., але з них менш ніж половина – це власне дорожній фонд. Понад 70 млрд гривень заплановано залучити під державні гарантії.

Крім низки нових статей видатків, запланованих в проекті бюджету-2021, законопроект пропонує відмовитись від фінансування 139 бюджетних програм, які містяться в бюджеті-2020. Загальна сума цих програм -  95 918 895,10 тис. грн. Це, наприклад, видатки на фінансування заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху, закладені у спецфонд бюджету-2020.

На жаль, та сама доля спіткала субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти. Вона стала «жертвою» перерозподілу видатків для формування ковід-фонду у квітні цього року, і її знову не буде і в наступному. Дана програма передбачала виплату разової допомоги молодим педагогам і мала на меті заохотити працювати фахових людей у школах.

Варто зазначити, що зниження або ліквідація окремих бюджетних програм, в припципі, не означає повну відсутність проведення видатків за відповідними напрямками, оскільки вони можуть бути «заховані» всередині інших бюджетних програм, наповнення яких стане відомим лише після оприлюднення відповідних паспортів.

Ще 85 бюджетних програм з цих 139 були «пустими». Тобто, хоча початково вони були закладені у бюджет-2020, через карантин та інші причини, фінансування за ними в поточному році фактично не передбачалось.

Це лише деякі зі статей видатків, на яких я зупинився, і, зрозуміло, що багато з них будуть ще переглядатися. Тим не менше, завдання парламенту – щоб у фінальній версії бюджету були профінансовані найбільш соціально важливі статті, а не чиїсь необґрунтовані амбіції.