Порушення таємниці нарадчої кімнати як підстава для скасування вироку
Верховний Суд скасував всі попередні рішення через те, що суддя, яка входила до складу колегії суддів під час перебування в нарадчій кімнаті прийняла рішення по інших судових справах.
Таємниця нарадчої кімнати закріплена в усіх без виключення процесуальних кодексах України.
Її суть полягає в тому, що вислухавши всі доводи сторін, показання свідків, дослідивши всі наявні в справі докази, суд видаляється для прийняття рішення по справі. Законом врегульовано, що рішення приймається суддею в нарадчій кімнаті.
Зрозуміло, що як такої нарадчої кімнати у фізичному розумінні не існує. Нарадча кімната – це більше процедура, за якої суддя осмислює, приймає та пише (виготовляє) рішення.
Закон суворо забороняє залишати нарадчу кімнату, тобто переривати процедуру прийняття рішення.
Відповідно до ст. 366 КПК України після останнього слова обвинуваченого суд негайно виходить до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання. За ст. 367 КПК України під час ухвалення вироку ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд.
Схожі норми містяться і в інших кодексах, зокрема, цивільному процесуальному, господарському процесуальному тощо.
І вони є дуже важливими, адже по задуму законодавця суддя, перебуваючи в нарадчій кімнаті, має сконцентруватися виключно на тій справі, яку він щойно розглянув. І саме це є базовим принципом будь-якого судового процесу і запорукою прийняття справедливого рішення.
Проте, останнім часом в Україні почастішали випадки, коли судді, перебуваючи в нарадчій кімнаті по одній справі примудряються прийняти рішення по іншій, або провести судове засідання в цей проміжок часу.
На мою думку, це перш за все викликано судовою реформою та економіко-політичною ситуацією в країні. Адже саме завдяки цим двом факторам кількість суддів в Україні катастрофічно зменшилась, а кількість справ навпаки суттєво збільшилась. Як наслідок в десятки разів виросло навантаження на окремо взятого суддю. Тому деякі судді вдаються до хитрощів і з метою економії часу порушують таємницю нарадчої кімнати в одній справі, щоб розглянути іншу.
Особливо така тенденція спостерігається тоді, коли справа розглядається не одним суддею, а колегією, скажімо, у складі трьох суддів. Доволі часто в таких справах головуючий суддя пише рішення і відповідно перебуває в нарадчій кімнаті, а в цей час інші два судді розглядають свої справи. Хоча за законом перебувати в нарадчій кімнаті має вся трійка суддів.
Це є істотним процесуальним порушенням, наслідком якого є скасування рішення вищестоящим судом з направленням справи на новий розгляд. Тобто слухання справи розпочинається з початку, але вже іншим складом суду.
Так сталося нещодавно зі справою № 127/8831/14-к, де Верховний Суд скасував всі попередні рішення через те, що суддя, яка входила до складу колегії суддів під час перебування в нарадчій кімнаті прийняла рішення по інших судових справах.
В сучасних реаліях для сторін процесу це просто катастрофа, бо справи розглядаються роками і необхідно буде проходити весь цей марафон наново. І далеко не у всякого вистачить на це сил і нервів.
При цьому якогось більш-менш серйозного покарання суддя, який порушив таємницю нарадчої кімнати, скоріш за все не дістане. Принаймні мені не відомі випадки, коли хтось із суддів був покараний за це хоча б дисциплінарно.
Натомість у нашого північного сусіда у минулому році 22 судді позбулися свого статусу через винесення рішень не в нарадчій кімнаті.
В той же час, в європейських країнах судді, які готують свої рішення, є більш вільними в цьому плані. Зокрема, під час прийняття рішення вони можуть розмовляти про справу і з клерками, і з вченими-правознавцями, і з іншими особами - під заборону потрапляють лише представники сторін процесу.
Отже, порушувати чи ні таємницю нарадчої кімнати, на моє переконання, залежить виключно від професіоналізму конкретного судді. Певна річ хотілося б, щоб таких випадків ставало якомога менше, а в ідеалі не було взагалі.
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський вчора о 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова вчора о 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова вчора о 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
-
Лідер картелю ОПЕК несподівано перевищив квоту з видобутку нафти
Бізнес 7311
-
Після п’яти років полону відкрив ресторан. Історія танкіста, який став підприємцем
Бізнес 6327
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4948
-
Україна за допомогою ЄБРР запустить нову фондову біржу: меморандум
Фінанси 4932
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4846