Міф про картель: про що говорять реальні цифри
У медіа розповсюджується інформація про «картель у дорожній галузі». Розказуємо про світовий досвід та українські реалії.
Наразі у медіа-просторі все ще розповсюджується інформація про «картель у дорожній галузі». Основні джерела: ресурс «Наші гроші», представники ГО «Ліга антитраст», верхівка ВДА — все це джерела, наближені до Араїка Амірханяна. Останній — має групу впливу з кількох компаній, які переважно заробляють на блокуванні тендерів (тендерний тролінг). Тут інтереси зацікавлених сторін зрозумілі.
1. Які їх основні закиди?
а) Маржинальність тендерів для великих гравців — 40–50 %.
Якщо подивитися на реальні цифри, то середня маржинальність становить 10–15 %. Тут варто розуміти, що основна сума тендеру — це вартість матеріалів.
б) В Україні 1 км дороги коштує дорожче, ніж в Європі.
1 км капітального чи середнього поточного ремонту в Україні коштує (в залежності від дороги та специфіки регіону) — від 10 млн грн до 25 млн грн. Для порівняння - у сусідній Болгарії аналогічні роботи на 1 км коштують від 3 млн євро, а в Польщі — від 5 млн євро.
в) Укрупнення лотів — це крок до монополізації.
Укрупнення лотів — це мінімізація ризиків для держави та дорожньої сфери. Неможливо гарантувати якість оновлення доріг, коли ділянки по 100–200 метрів. Така практика призвела до того, що в Україні наразі десятки компаній, які звикли до домовленостей і корупційних схем. Відмовились від цієї практики.
2. Цифри щодо картелізації (з bi.prozorro.org)
У розрізі тендерів Укравтодору 2020 року, які вже завершені:
▪ перші 10 компаній — ті, які виграли тендери на суму більше, ніж 500 млн грн. Це переважно великі досвідчені регіональні та міжнародні гравці, які здійснюють ремонтні та експлуатаційні роботи на найважливіших українських дорогах;
▪ Наступні 26 компаній — ті, які виграли тендери на суму більше, ніж 100 млн грн. Це компанії з дещо меншими потужностями, однак більшість мають ресурси та фінанси, щоб працювати на державних дорогах національної, регіональної та територіальної категорії, менша — на дорогах міжнародної категорії.
▪ Наступні 17 компаній — ті, які виграли тендери на суму більше, ніж 50 млн грн. Це менші гравці, які переважно працюють на дорогах регіональної та територіальної категорії.
Тобто наразі на дорожньому ринку працює 53 компаній, які виграли тендери на суму більше, ніж 50 млн грн. Зрозуміло, що це важко вписати у розуміння «картелю».
Зрозуміло, що є компанії, у яких багатомільйонні контракти. Однак у будь-якій здоровій економічній структурі мають бути великі гравці – особливо, коли це стосується реальної економіки й інфраструктурних проектів. Саме вони забезпечують стабільність на ринку, адже, фактично, лише вони можуть виконувати великі контракти і реально відповідати за хід їх виконання. Чому це важливо?
Наведу приклад. Уявімо, що у 2020 році хтось забажав заснувати дорожню компанію, закупив техніку, найняв спеціалістів тощо. Формально компанія відповідає традиційним тендерним вимогам у дорожній галузі. Вона виграє тендер, але не починає роботи. Через пів року, зрозуміло, Службою розпочинається процес притягнення до відповідальності цієї компанії. А компанії вже немає. Наприклад, оголосила банкрутство, а власники створили вже нову. Результат – втрачений рік на оновлення дороги, втрати для економіки, нереалізовані очікування українців.
Для цього була розроблена Методологія закупівель Укравтодору. Для управління ризиками (державні інтереси – в пріоритеті), для формування єдиних зрозумілих правил для всіх і створення ліфту розвитку. Тепер невелика компанія знає, які конкретні кроки їй треба втілити, щоб перейти з доріг територіальної категорії на міжнародну. А держава більше не втрачає.
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 732
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 372
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 119
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 110
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7211
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5347
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4301
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3606
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 2788