Податкові новели: поповнюємо державний бюджет за рахунок платників податків
Дефіцит державного бюджету України на 2024 рік становить 1,57 трлн грн, тому урядовці активно намагаються знайти додаткові шляхи його поповнення.
Зважаючи на те, що збільшити надходження потрібно терміново, в першу чергу, поповнювати державний бюджет планують за рахунок додаткових податків. Так, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив про податкову ініціативу від уряду, згідно з якою планується запровадити військовий збір для фізичних осіб-підприємців всіх груп та юридичних осіб – платників податку на прибуток підприємств і платників єдиного податку третьої та четвертої груп.
Військовий збір в Україні запровадили ще у 2014 році, з початком збройної агресії рф на сході України, для підтримки Збройних Сил України. Вважалось, що це тимчасовий захід, в редакції пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України зазначено: «Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір».
Військовий збір і досі не включено до переліку загальнодержавних податків і зборів, визначених ст. 9 ПК України, але в умовах триваючої війни, він неофіційно вже набув ознак постійності, саме тому урядовці зазначають, що заради рівності і справедливості такий збір має сплачуватись не лише найманими працівниками, але й малим бізнесом.
Відповідний законопроект ще не внесено до Верховної Ради, тому достеменно говорити про його зміст наразі неможливо. Однак, з огляду на ту інформацію, що лунає від представників влади в різноманітних коментарях, запровадження військового збору для ФОП 1-2 групи планується на рівні 1,5 % від мінімальної заробітної плати, для 3 групи – 0,1 % від доходу. Вказаний податок підлягатиме щомісячній сплаті.
Загалом Міністерство фінансів України цьогоріч планує мобілізувати до державного бюджету додаткових 44 млрд. грн., така потреба обумовлена видатками на оборону, а також виконанням вимог МВФ. Чи вистачить для цього додаткового військового збору?
Навряд, саме тому плануються й інші нововведення.
Збільшення акцизу на пальне. Цей податок, за словами урядовців, планують привести у відповідність до мінімальних стандартів ЄС. При цьому конкретний розмір наразі не озвучено, тому власникам автомобілів лишається здогадуватись наскільки здорожчає право пересуватись власним автотранспортом. Нагадаю, що з 1 липня 2023 року податки на пальне в Україні повернулися на довоєнний рівень, наразі знов обговорюється ініціатива їх підвищення;
Запровадження акцизу на солодкі газовані напої. Щодо вказаного податку дискутували ще з минулого року, через надмірний вміст цукру в таких напоях, вони можуть бути передумовою для розвитку діабету, ожиріння та інших захворювань. Податок на вживання доданого цукру, на думку МОЗ України, сприятиме більш свідомому споживанню та зменшенню вмісту цукру в солодких газованих напоях, з боку виробників. З цією метою у Верховній Раді України було зареєстровано два законопроекти: № 9032-1 і № 9033-1. Чи будуть вони ухвалені ? Чи, можливо, буде підготовлений альтернативний документ? Побачимо згодом.
Окрім вказаного також планується введення додаткового військового збору для покупців банківських металів і легкових автомобілів, що підлягають першій державній реєстрації в Україні, а також військовий збір для окремих операцій з нерухомістю, торгівлею ювелірними виробами, для операторів стільникового зв’язку.
Робоча група, що працює над заходами для підвищення доходів до бюджету розпочала свою роботу ще у грудні 2023 року. До її складу входять українські фінансисти та представники Міжнародного валютного фонду. Свої напрацювання вони мають подати до парламенту вже наприкінці березня 2024 року.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 703
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 28835
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 27041
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24478
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8132
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7118