Реалізація власних інтересів в правовому полі без політики
Реалізація Україною потенціалу угод в рамках СОТ щодо захисту вітчизняного товаровиробника наражається на постійне невдоволення збоку РФ, представники якої усіляко намагаються звести увесь процес до політики, забуваючи про економічну сутність спору – надмі
З 3 січня2016 р. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівліМінекономрозвитку України вирішила ввести компенсаційні мита на вироблені в РФавтомобілі в розмірі 10,41% – 17,66% терміном на 5 років. Комісія обґрунтовуєрішення про введення мит тим, що уряд РФ надавав своїм виробникам автомобілівсубсидії на підставі держпрограм підвищення конкурентоспроможності. В період з2011 р. до першого півріччя 2014 р. ціна імпортованих з РФ автомобілів буланижчою, ніж їх собівартість виробництва автомобілів в Україні і, відповідно,ціна їх продажу на внутрішньому ринку.Виходячи з повідомлення міжвідомчої комісії, розміркомпенсаційних мит відповідає розміру надання російським виробникам державнихсубсидій.
В своючергу, російські експерти прокоментували цей захід як черговий політичний крок,не підтверджений жодними економічними розрахунками. Однак, треба запевнити,таке рішення зовсім не має під собою політичного контексту, а приймаєтьсявиключно у відповідності з міжнародними нормами СОТ у разі встановленнянаявності фактів надання державної допомоги як окремому товаровиробнику, так івсій галузі в цілому. Подібне субсидування урядом РФ належить до субсидій, щодають підставу для вжиття заходів відповідно до норм СОТ.
Антисубсидиційне розслідування у відношенні імпортулегкових автомобілів з РФ, Україна почала у вересні 2014 року. Його ініціаторомстала Асоціації автовиробників України (ААУ) «Укравтопром», куди входитьЗапорізький автомобілебудівний завод (ЗАЗ), який в даний час призупиниввиробництво, «Богдан Моторс» (м. Черкаси). У скарзі стверджувалося, щоросійські заводи користуються державними пільгами (субсидії на розробкунауково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, компенсація витрат навиплату відсотків по кредитах, знижок за програмами стимулювання попиту на автомобіліі т.д.).
Нормативне обґрунтування представлено Угодою про субсидіїта компенсаційні заходи. Зокрема, ст. 5 визначає, що жоден з Членів СОТ не можешляхом використання будь-якої субсидії, спричиняти несприятливі наслідки дляінтересів іншого Члена, тобто завдавати істотної шкоди інтересам інших ЧленівСОТ.
Ст. 6 тієї ж Угоди до істотної шкоди як раз відноситьвипадок, коли наслідком надання субсидії є значне заниження ціни товару, наякий надається субсидія, у порівнянні з ціною аналогічного товару іншого Членана тому ж ринку, або ж стримування цін, падіння цін чи втрати обсягів продажуна тому ж ринку.
На національному рівні механізм захисту національноготоваровиробника від субсидованого імпорту з інших країн регламентовано Законом України “Про захистнаціонального товаровиробника від субсидованого імпорту”, де чорним по білому написано,що компенсаційні заходи можутьзастосовуватися щодо субсидованогоімпорту в Україну з метою усунення наслідків субсидії, щобезпосередньо або опосередковано надаєтьсядля виробництва, переробки, транспортування або експорту товару, ввезення якого на митну територіюУкраїни заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару. Авітчизняний Закон розроблено відповідно до норм та правил СОТ.
Підсумовуючи скажемо, що шанси на заявлене РФ оспорюваннявведення компенсаційного мита на автомобілі шляхом направлення до Генеральної Ради СОТ (Dispute Settlement Body) відповідного звернення та врамках сформованої у майбутньому комісії з розгляду даного спору, майженульові. Тож реально скасувати мито можна буде і у двосторонньому переговорномупорядку між сторонами у разі припинення субсидування РФ автомобілебудівноїпромисловості у зв’язку із зменшенням наявних ресурсів у Держбюджеті РФ тапоглибленням економічно кризи в країні.
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 18209
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 14042
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6137
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3387
-
Леді Гага прокоментувала провал фільму "Джокер: Божевілля на двох" – деталі
Життя 2533