Автоматичний обмін податковою інформацією України та ЄС
Як підготуватися українським інвесторам до новацій податкового законодавства?
На шляху до європейської інтеграції Україна продовжує імплементувати податкові зміни, які відповідають нормам ЄС. Одна з ключових змін — приєднання до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки за стандартами CRS. Ці стандарти звітності впроваджені в усіх країнах-членах Європейського Союзу та найближчим часом запрацюють і в Україні. Загалом до CRS приєдналися 100+ країн світу, й кількість резидентів постійно зростає.
Протягом 2023 року в національному податковому законодавстві розроблялися та удосконалювалися нормативно-правові акти, необхідні для імплементації стандартів CRS. Уже невдовзі державна податкова служба буде отримувати інформацію про всі закордонні фінансові рахунки резидентів України – від платіжних систем і банківських рахунків до фондів і трастів. А українські фінансові установи своєю чергою надаватимуть інформацію про фінансові рахунки нерезидентів. Автообмін податковою інформацією відбуватиметься щороку, починаючи з 2024 року.
Що потрібно знати про стандарти CRS?
Впровадження стандартів CRS зобов’язує українських інвесторів, які мають іноземні фінансові рахунки, задекларувати отримані доходи та сплатити визначені законом податки. Саме зобов'язує, а не рекомендує розглянути таку можливість.
Як тільки запрацює автообмін за стандартами CRS, українська податкова отримає детальну інформацію про доходи на іноземних фінансових рахунках – ПІБ, дату народження, ідентифікаційний номер, адресу, номер, тип і баланс рахунку на кінець звітного періоду, нарахування дивідендів і інших доходів та назву фінансової установи, в якій відкритий рахунок.
На основі цих даних податкова зможе перевірити, чи задекларовані резидентами України доходи з іноземних рахунків. А також, чи сплачені з отриманих доходів податки – 18% ПДФО та 1,5% військового збору.
За неподання податкової звітності, подання її з неповними або недостовірними відомостями, а також за неподання інформації про доходи на іноземних рахунках в установлений законом термін передбачені штрафи в розмірі 25% від суми несплаченого податку, і на додачу – проценти в розмірі 0,0328% від суми несплаченого податку за кожен день прострочення. У деяких випадках за ці порушення передбачена кримінальна відповідальність. Крім того, податкова може направити запит про необхідність надати додаткову інформацію щодо іноземних рахунків (у письмовій формі), на відповідь якого дається 15 днів. Якщо цей запит проігнорувати, законом передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу 30 000+ грн.
Ймовірно, перші перевірки іноземних фінансових рахунків почнуться з вересня 2024 року. Насамперед “у групі ризику” знаходяться три групи осіб, яких можуть торкнутися перевірки найперше. Це інвестори, які мають брокерські рахунки за кордоном. IT-спеціалісти, які отримували чи отримують доходи на рахунках в європейських платіжних системах і не декларують їх в Україні. Моряки, які працюють на європейські компанії й отримують заробітну плату на іноземні рахунки. Утім зауважу, що під пильну увагу податкової може потрапити будь-який закордонний рахунок. Тому варто завчасно подумати про убезпечення власного капіталу.
Як інвестору підготуватися до автообміну податковою інформацією України та ЄС?
Необхідно легалізувати всі свої доходи та мати підтверджуючі документи задекларованих статків. Наведу кілька практичних рекомендацій, з чого можна почати.
1. Зібрати та зберігати всі документи, які підтверджують походження коштів на іноземних фінансових рахунках. Це можуть бути виписки з рахунків, документи щодо договірних відносин з роботодавцем, квитанції щодо сплати податків за кордоном тощо. Раджу завчасно переконатися, що подібні документи підготовлені англійською чи українською мовами та не потребуватимуть спеціалізованого перекладу.
2. За допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП) зайти в податковий кабінет українського податкового платника податків й ознайомитися з його функціоналом. Замовити довідку про доходи (безоплатна опція) і на її основі звіритися з фактичними надходженнями. Це допоможе виявити доходи, які не були ще задекларованими, і включити їх у майбутню податкову декларацію.
3. Заповнити декларацію про майновий стан і доходи фізичної особи, обов'язково вказавши в ній всі прибутки на всіх рахунках за календарний рік. Треба декларувати навіть ті доходи, по якім вже були сплачені податком, аби напевно уникнути штрафів і перевірок.
4. Подати декларацію про майновий стан і доходи фізичної особи до 1 травня 2024 року. Це можна зробити і через електронний кабінет платника податків, і через особистий кабінет на порталі “Дія” або безпосередньо в податковій інспекції за місцем реєстрації.
5. Сплатити необхідні податки до 1 серпня 2024 року. Знову ж таки, відповідних інструментів для оплати є чимало: від електронного кабінету платника податків і особистого кабінету на порталі “Дія” до онлайн-банкінгу. Реквізити для сплати можна знайти в кабінеті платника податків.
Замість висновків
Автообмін податковою інформацією за стандартами CRS не обмежується лише зобов'язаннями. Передусім це шанс для українських інвесторів перейняти цивілізовану світову практику легалізації статків, налагодивши чесні й прозорі відносини з державою. Ця податкова новація має як посилити економіку країни у воєнний час, так і надати українським інвесторам можливість стати повноправними учасниками світового фінансового ринку.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3798
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 368
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 261
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23280
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17400
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17138
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13682
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11785