Автоматичний обмін податковою інформацією України та ЄС
Як підготуватися українським інвесторам до новацій податкового законодавства?
На шляху до європейської інтеграції Україна продовжує імплементувати податкові зміни, які відповідають нормам ЄС. Одна з ключових змін — приєднання до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки за стандартами CRS. Ці стандарти звітності впроваджені в усіх країнах-членах Європейського Союзу та найближчим часом запрацюють і в Україні. Загалом до CRS приєдналися 100+ країн світу, й кількість резидентів постійно зростає.
Протягом 2023 року в національному податковому законодавстві розроблялися та удосконалювалися нормативно-правові акти, необхідні для імплементації стандартів CRS. Уже невдовзі державна податкова служба буде отримувати інформацію про всі закордонні фінансові рахунки резидентів України – від платіжних систем і банківських рахунків до фондів і трастів. А українські фінансові установи своєю чергою надаватимуть інформацію про фінансові рахунки нерезидентів. Автообмін податковою інформацією відбуватиметься щороку, починаючи з 2024 року.
Що потрібно знати про стандарти CRS?
Впровадження стандартів CRS зобов’язує українських інвесторів, які мають іноземні фінансові рахунки, задекларувати отримані доходи та сплатити визначені законом податки. Саме зобов'язує, а не рекомендує розглянути таку можливість.
Як тільки запрацює автообмін за стандартами CRS, українська податкова отримає детальну інформацію про доходи на іноземних фінансових рахунках – ПІБ, дату народження, ідентифікаційний номер, адресу, номер, тип і баланс рахунку на кінець звітного періоду, нарахування дивідендів і інших доходів та назву фінансової установи, в якій відкритий рахунок.
На основі цих даних податкова зможе перевірити, чи задекларовані резидентами України доходи з іноземних рахунків. А також, чи сплачені з отриманих доходів податки – 18% ПДФО та 1,5% військового збору.
За неподання податкової звітності, подання її з неповними або недостовірними відомостями, а також за неподання інформації про доходи на іноземних рахунках в установлений законом термін передбачені штрафи в розмірі 25% від суми несплаченого податку, і на додачу – проценти в розмірі 0,0328% від суми несплаченого податку за кожен день прострочення. У деяких випадках за ці порушення передбачена кримінальна відповідальність. Крім того, податкова може направити запит про необхідність надати додаткову інформацію щодо іноземних рахунків (у письмовій формі), на відповідь якого дається 15 днів. Якщо цей запит проігнорувати, законом передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу 30 000+ грн.
Ймовірно, перші перевірки іноземних фінансових рахунків почнуться з вересня 2024 року. Насамперед “у групі ризику” знаходяться три групи осіб, яких можуть торкнутися перевірки найперше. Це інвестори, які мають брокерські рахунки за кордоном. IT-спеціалісти, які отримували чи отримують доходи на рахунках в європейських платіжних системах і не декларують їх в Україні. Моряки, які працюють на європейські компанії й отримують заробітну плату на іноземні рахунки. Утім зауважу, що під пильну увагу податкової може потрапити будь-який закордонний рахунок. Тому варто завчасно подумати про убезпечення власного капіталу.
Як інвестору підготуватися до автообміну податковою інформацією України та ЄС?
Необхідно легалізувати всі свої доходи та мати підтверджуючі документи задекларованих статків. Наведу кілька практичних рекомендацій, з чого можна почати.
1. Зібрати та зберігати всі документи, які підтверджують походження коштів на іноземних фінансових рахунках. Це можуть бути виписки з рахунків, документи щодо договірних відносин з роботодавцем, квитанції щодо сплати податків за кордоном тощо. Раджу завчасно переконатися, що подібні документи підготовлені англійською чи українською мовами та не потребуватимуть спеціалізованого перекладу.
2. За допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП) зайти в податковий кабінет українського податкового платника податків й ознайомитися з його функціоналом. Замовити довідку про доходи (безоплатна опція) і на її основі звіритися з фактичними надходженнями. Це допоможе виявити доходи, які не були ще задекларованими, і включити їх у майбутню податкову декларацію.
3. Заповнити декларацію про майновий стан і доходи фізичної особи, обов'язково вказавши в ній всі прибутки на всіх рахунках за календарний рік. Треба декларувати навіть ті доходи, по якім вже були сплачені податком, аби напевно уникнути штрафів і перевірок.
4. Подати декларацію про майновий стан і доходи фізичної особи до 1 травня 2024 року. Це можна зробити і через електронний кабінет платника податків, і через особистий кабінет на порталі “Дія” або безпосередньо в податковій інспекції за місцем реєстрації.
5. Сплатити необхідні податки до 1 серпня 2024 року. Знову ж таки, відповідних інструментів для оплати є чимало: від електронного кабінету платника податків і особистого кабінету на порталі “Дія” до онлайн-банкінгу. Реквізити для сплати можна знайти в кабінеті платника податків.
Замість висновків
Автообмін податковою інформацією за стандартами CRS не обмежується лише зобов'язаннями. Передусім це шанс для українських інвесторів перейняти цивілізовану світову практику легалізації статків, налагодивши чесні й прозорі відносини з державою. Ця податкова новація має як посилити економіку країни у воєнний час, так і надати українським інвесторам можливість стати повноправними учасниками світового фінансового ринку.
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу — проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 686
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 567
- Реформа "турботи" 177
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 110
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики 78
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35597
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 14553
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11492
-
Як правильно користуватися SPF у місті та на пляжі – пояснює лікарка і науковиця Наталія Бобок
Життя 10760
-
У Німеччині хочуть видалити ШІ-застосунок DeepSeek з App Store і Google Play
Бізнес 9934