Як цього добитися? А вельми просто… Слово, як завжди, за патріотами
Знаєте у чому полягає найбільшапроблема нинішньої України? У фактичній відсутності справжньої, ділової,конструктивної опозиції в парламенті і суспільстві. Не можна ж такою вважати недобитіосколки колишньої Партії регіонів, які присвоїли собі бренд фронди і хизуються зцього, як хлопчаки майками під номерами знаменитих футболістів Мессі таРоналду. Влада, яку нині складають випадкові люди й зовсім не патріоти України,готові спродати все, навіть незалежність і суверенітет наш ворожій Московіїоптом і вроздріб, фактично залишилася без партійного і громадянського контролю.Функцію цю в парламентсько-президентській державі має здійснювати насамперед Верховна Рада.Але в ній дві найкрупніші фракції – корумповані до неможливості НФ і БППзнаходяться під повним і незаперечним контролем головного з торгівлі. Ще дві інші– «Батьківщина» й «Самопоміч», котрі входять до правлячої коаліції і могли б,напевне, виконувати роль опозиції, звиваються як ведмідь у танку. То вони голосують з більшістю,то ні. Але іноді дають голоси для прийняття рішень, котрі відкидають державу учаси мамонтів. Як, скажімо, з бюджетом на 2016 рік.
Нафракцію радикалів, особливо ж після того, як вони буцімто злякалися пострілів терористів…у Парижі і розбіглися з-під Кабміну з розпіариного так званого «тарифногоМайдану», після довготривалих там таємних перемовин А. Яценюка з О. Ляшком, більшеніколи не можна покладатися. Для них підпільний зиск – як ласка для панськогощеняти. Рідну матір продадуть, що вже там казати про буцімто якусь там теплу чирінь для ближнього. А потім,як нічого не бувало, знову будуть про справедливість, про боротьбу з корупцієюверещати, немовби застрягле порося у плоті.
За такого зрадливого парламенту, тоді, коли глава держави, немовби театральна лялька уруках фрау Меркель і мсьє Олланда, якими з-за куліс хитро і недремно управляєтоваріщь Путін, є всеосяжна небезпека того, що може відбутися брудний підкилимнийторг з повного розвалу України. І тоді вже важко буде все зібрати, склеїти докупи. Мається на увазі голосування трьохсот плюс один голос за внесенняпоправок до Конституції про нагородження Донбасу якимсь особливим статусом. Зрозумілож, для дальшого розквіту там бандитизму. Для присутності там російських військ,для відкритості кордонів з РФ на Сході Донбасу. Україна тоді залишиться, як уморі без весла.
Виж зверніть увагу. Москва підвищила статус свого представництва у Мінську недарма, призначивши туди на переговори колишнього багатолітнього спікера ДержавноїДуми Бориса Гризлова. Це ж йому, політичному бездарі, рашівському поліціянту, належатьслова дрімучої сталінщини: «Дума нє место для діскусій…» Ось він і має, зазавданням Путіна, «втюкати» у голови Порошенка та його найближчого оточення цейдорогоцінний «руськоміровській» постулат, що київські нардепи повинні незадумуватися над тим, голосувати «за» чи ні, якщо така команда потупає з Банкової. Про це він практично відвертим текстомвиклав у своєму інтерв’ю московському «Коммерсанту» 18 січня ц.р. Так і заявив:для всіх у раші найголовнішим є зміни до Конституції України за наділенняДонбасу особливим статусом, і прийняття щодо цього відповідного закону.
Іншимисловами, Москва не церемониться в своєму нахабстві: безпардонно вимагає саме особливого статусу для не зліпленої ними,фактично перетвореної в ландшафт Місяця на українській території Новоросії. Якніж заганяє у спину недобитої України, не забудьмо, - унітарної держави. Все це робиться тоді, як усебридке і наївне оточення головного олігарха з Банкової, наче соромливі гусаки –гир-гир-гир, гир-гир-гир - ще й по нині «випендрюються» перед людьми ітелекамерами: там, у правках до Конституції, мовляв, немає ніякого «особливогостатусу», підшукуючи для пояснення цього відвертого точного значення процесурозколу держави якісь кордубаті, немічні синоніми. Цих діячів, напевне, зпарламентської зали потрібно посилати до сьомого класу школи для вивченнязначень частин мови. Далі. Якщо ж немає у правках, на яких наполягаютьмосковіти, цього значення, про особливй статус Донабсу, то навіщо взагалі копирсатися в Основному законіУкраїни? Може з них хтось пояснити це? Навряд чи…
Зрадапід фальшивими словами замуровується до Конституції під благовидним приводомвимог Мінських угод. А давайте скажемо, що таке насправді самі вони є, ці довбані Мінські угоди? Хто їх уклав, хтопідписав? І чому їх неодмінно потрібно виконувати?
З того боку - два бандити-терористи, з нашого – Л. Кучма, якому також уже давно пора сидітина нарах за корупцію (пригадайте, хоча б, як І. Коломойський розповідав на камерупро те, що цей безликий блазень вимагав свого часу щомісяця платити п’ять мільйонівдоларів США оброку його зятю В. Пінчуку), від Росії – посол РФ у Києві іпредставниця ОБСЕЄ.
Щож за статус у нього, цього циркуляру? Невже цей документ від 12 лютого 2015 року вищий,значиміший від того, який підписали 5 грудня 1994 року у Будапешті глави держав– України, США, Великобританії, Росії, до них приїдався, здається, ще й Китай,який, власне. гарантував міжнародний захист кордонів нашої держави в обмін наздану ядерну зброю. Цей високий документ ратифікований Верховною Радою – не забуваймо.А що ж примхливий, нікчемний папірець,створений від Кучми в купі з бандитами Захарченком та Плотніцьким, до творення якоготакож був допущений боягузливим П. Порошенком В. Медведчук, кум В. Путіна,котрий у ньому і наставив стільки зловмисних пасток для України? Як, доприкладу, ця - до прийняття Верховною Радою неодмінно узгоджувати всі закони втак званих ДНР та ЛНР. Це що, у Донецьку і Луганську мають з’явитися найвищі керівні органи української держави? Новела для всього освічено світу - не інакше. А насправді - дурість,якої ще не бачив світ! Хто нарешті ратифікував цей «документ»? Думаю, що він не вартий і паперу, на якому видрукуваний…
Дивно,що абсолютно не вникнувши у суть цих істин – у те, що таке Мінськ, хто в ньомузасідає, які постулати для 45-мільйонної держави видає, примітивні торгаші зБанкової і собі услід за Кремлем, за Меркель та Олланд, яким уже в печінкахсидять проблеми Криму, Донбасу, і котрих вони, зрозуміло, замордували, а тому хочутьякнайшвидше спекатись, стали як мантру повторювати: «Мінським угодамальтернативи немає!». А це , якщо чесно, справжня пастка для України. Що це справді так,почитайте лишень, як подібне оцінює, приміром, такий сліпучий українофоб,колишній журналіст російської редакції радіо «Свобода», нині активнийприхильник російсько-донбаських терористів Андрій Бабіцький – читати тут. Іноді непомірна, заслинена хвальба ворога, як у даному випадку, видає всю глибину гадючої нори, в яку нас хочуть силоміць заштохати...
ЯкщоПорошенку, Луценку, Кононенку, Гройсману і подібним до них ця відверта зрада Українипідходить, то нехай вони й голосують за неї. А у всіх, хто патріот України, хтодумає жити в своїй рідній державі, кому вона потрібна для дітей та онуків,мають відмовитись від ідеї підтримувати цей бандитизм. Рука в того нехайвідсохне, хто зважиться натиснути кнопку «за», себто, за особливий статус бандитськогоДонбасу. Не робочого, не українського, а саме бандитського, бо таким вони йогобачать. Раковою пухлиною України. Нехайкраще він взагалі провалиться під землю разом із тими, хто там бігає зпрапорами «руського міра», ніж вони матимуть особливі права і, напевне ж, якісьпривілеї в порівнянні зі всіма українцями. Дурня, якій альтернативи, дійсно, немає. Колись ми ще будемо сміятися з цього всього. Швидше б дожити до того веселогочасу.
Меніпросто дивно, чому такі обмежені в мозкових своїх можливостях наші нардепи.Невже не можуть знайти радикальних і надійних способів обійти пасткиМедведчука? Я підкажу одну, але досить і досить надійну. Практично безпрограшну.
Ще26 січня 2015 року у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект№1840, про внесення деяких правок і доповнень до законів України щодо боротьбиз тероризмом. Він десь лежить там, пилиться без діла. Ним пропонувалося визнати так звані ДНР та ЛНР терористичнимиорганізаціями. Для цього все є: стійкі бандитські формування, організовано управляються,мають своїх вождів і командирів, централізовано фінансуються, мають на озброєнінадсучасну вогнепальну зброю, здійснюють терор проти мирного населення йзбройних сил України, убивають безневинних людей, зафіксовані, як зона смертельного ризикуміжнародними спостерігачами, представниками ООН. Що ще потрібно для того, щобвизнати ці клоаки терористичними організаціями?
Утой день, коли такий закон буде прийнято парламентом й підписано главою держави,буде покладено хрест на всіх Мінських фількіних грамотах імені Кучми таМедведчука. І більше Україна ніколи не сяде за стіл переговорів з ТЕРОРИСТАМИ. Подібного вимагатимуть порядність і закон.
Ціграмотії з Банкової тільки й тому заблокували проходження, розгляд зданого законопроекту№1840, аби можна було бавитись у Мінськ раз, два, три, до безконечності. Щоб продовжуваласявійна, на котрій вони наживають мійльони, а дехто й мільярди. Не їх же ж діти гинуть в окопах. Цим усім точно управляють з Кремля.
