Реаліті шоу "Патруль" - проблема приватності в діяльності поліції
Проблема дотримання права на повагу до приватного та сімейного життя в діяльності національної поліції на прикладі реаліті-шоу "Патруль"
Одним із найбільш важливих завдань на шляхуУкраїни до європейського співтовариства є проведення відповідних реформ тихсфер суспільного життя, які стосуються забезпечення дотримання та гарантуванняправ людини.
Безумовно, одним з таких завдань є реформаправоохоронної та судової системи, зокрема реформа органів внутрішніх справ, щона сьогоднішній день знайшла своє виявлення у прийнятті Закону України «Пронаціональну поліцію».
Не дивлячись на певні недоліки закону щододотримання прав людини, загалом закон сповнений рішучості дотримання таких правнаціональною поліцією, впроваджує фундаментальні європейські цінностіверховенства права, гуманізму та лібералізму.
Великим кроком вперед слід вважати введення вновому законі поряд із колишнім норм, що гарантують дотримання прав людини тавизначають основоположні принципи діяльності національної поліції в цьомунапрямку.
Зокрема, таким є норма, закріплена у ст.6Закону України «Про національну поліцію», яка передбачає, що поліція у своїйдіяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина,її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст іспрямованість діяльності держави. В той же час даний принцип повинен застосовуватисьіз врахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).
В світлі цієї законодавчої новели щододіяльності національної поліції слід звернути увагу на проблему дотримання вдіяльності такої одного з фундаментальних прав Європейської конвенції з захиступрав людини та основоположних свобод (далі – ЄКПЛ) як права на повагу доприватного та сімейного життя (стаття 8 ЄКПЛ).
Як зазначає ст. 8 ЄКПЛ, кожен має право наповагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органидержавної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за виняткомвипадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним удемократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чиекономічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, длязахисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Однією з можливих форм втручання держави вприватне життя є здійснення національною поліцією, фотографування чи відео-зйомкигромадян з тих чи інших мотивів, що пов’язані з діяльністю поліції.
Останнім часом значної популярності набувмедіа-проект Еспрессо.Тв під назвою «Патруль. Реаліті». У випусках вказаногопроекту журналістами показується робота патрульної служби поліції м. Києва наконкретних прикладах виявлення та запобігання злочинів чи адміністративних правопорушень.При цьому основний акцент робиться не стільки на діях патрульних, а наконкретних особах порушників.
Найцікавішим є те, що у вказаних сюжетахдемонструють не тільки тих, хто об’єктивно вчинив правопорушення, а тих в коголише перевіряли документи з тих чи інших мотивів, або хто перебував вбезпорадному стані в громадських місцях і працівники поліції надавали допомогу.
Відтак виникає питання – чи не є залучення до здійсненняпатрулювання журналістів і подальше демонстрування таких патрулювань нателебаченні втручанням в гарантоване ст. 8 ЄКПЛ право на повагу до приватногота сімейного життя?
Як вже зазначалось, ст. 6 Закону України «Пронаціональну поліцію» передбачає застосування принципу дотримання прав людини зврахуванням практики ЄСПЛ. Тому задля відповіді на це запитання слід звернутисьсаме до такої практики.
Одним з рішень ЄСПЛ, яке найкраще дає оцінкутаким фактам є рішення в справі «Тома проти Румунії» від 24 лютого 2009 року. Вданій справі одним із предметів розгляду була ситуація, коли поліція запросилажурналістів для здійснення фотографування та зйомки заявника, якого булозатримано за підозрою у торгівлі наркотичними засобами. Наступного дня взасобах масової інформації була розміщена стаття про вказану особу з йогозображенням.
Поведінкаполіції, яка запросила журналістів та дозволила їм фотографувати заявника вполіцейському відділку без його згоди з метою подальшої публікації цьогозображення в засобах масової інформації, являла собою втручання в правозаявника на повагу до його особистого життя.
Держава-відповідачне змогла надати пояснень, які б виправдовували такі дії. Однак, навіть якщоприпустити, що були законні підстави для такого втручання, залишається питанняпро законну мету таких дій.
Узв’язку із цим ЄСПЛ прийшов до переконання, що вказана публікація та відповіднізображення заявника самі по собі не мали ніякого значення в сенсі новин. А томупитання доцільності таких публікацій з точку зору законної мети не потребуютьдослідження, адже сумнівно, що вони могли б бути здійсненні з метою сприянняправосуддю, як для прикладу, забезпечення явки особи до суду або унеможливленняним вчинення інших правопорушень.
Такимчином, ЄСПЛ визнав в даному випадку втручання в право заявника на повагу дойого приватного життя, оскільки таке не мало жодної законної мети, передбаченоїпунктом 2 статті 8 ЄКПЛ.
На прикладі даної позиціїЄСПЛ можна стверджувати, що така законна мета відсутня й у демонстрації «Патруль.Реаліті», оскільки така демонстрація має виключно суспільне значення й небільше того і не може переслідувати мети, передбаченої законом.
Підсумовуючи, вартозазначити, що проблема дотримання приватності у діяльності поліції потребуєбільшої уваги та дотримання прав людини.
Відтак виникає питання, якеза змістом є риторичним – чи можна говорити про реформування поліції заєвропейськими цінностями та гарантованими правами людини за такої надмірної «публічності»з демонстрацією відповідних «шоу»?
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 703
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 28835
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 27041
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24478
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8132
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7118