Моніторинг фінансового законодавства (11 – 18 грудня)
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Законопроект щодо приведення положень у відповідність антикорупційного законодавства України
На розгляд Верховної Ради України 14 грудня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» щодо приведення положень у відповідність антикорупційного законодавства України» (№ 4437-3).
Мета: усунення суперечностей між Конституцією України та Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України», забезпечення гарантій незалежності Національного бюро та стабільності його функціонування, а також на приведення Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» у відповідність до чинних норм антикорупційного законодавства України.
Законопроектом № 4437-3 пропонується внести зміни до статей 1 і 6 Закону України «Національне антикорупційне бюро України», якими:
1) визначити, що Національне бюро утворюється і здійснює свою діяльність відповідно до вимог Закону;
2) встановити повноваження Верховної Ради України приймати рішення про звільнення Директора Національного бюро з посад за наявності підстав, визначених частиною четвертою статті 6 Закону;
3) доповнити частину четверту статті 6 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» змінами, згідно з якими в разі набрання законної сили рішенням суду про притягнення Директора Національного бюро України до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією Директора Національного антикорупційного бюро України може бути звільнено з посади рішенням Верховної Ради України;
4) визначається, що особа, призначена на посаду Директора Національного бюро, продовжує виконувати свої повноваження до моменту призначення Директора Національного антикорупційного бюро України в порядку, визначеному Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України», але не пізніше спливу строку його повноважень.
Законопроект щодо спрощення деяких процедур закупівлі
На розгляд Верховної Ради України 15 грудня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо спрощення деяких процедур закупівлі» (№ 4497).
Мета: спрощення системи електронних закупівель з метою організації ефективної діяльності органів місцевого самоврядування та оперативного здійснення купівлі товарів, робіт та послуг.
Законопроектом № 4497 пропонується внести зміни до статті 3 Закону в частині обов’язку для замовників оприлюднювати звіт про укладені договори в системі електронних закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 25 тисяч гривень, а не становить від 1 копійки до 50 тисяч гривень, як в діючій редакції Закону. Крім цього, запропоновано, щоб замовник на власний розсуд здійснював вибір – підготовляти звіт про укладені договори в системі електронних закупівель або проводити спрощену закупівлю відповідно до статті 14 Закону (в разі, якщо вартість придбання товарів, робіт і послуг дорівнює або перевищує 25 тис. грн та є меншою за 200 тис. грн (для товарів, послуг) та 1,5 млн грн – для робіт).
Законопроект щодо застосування реєстратора розрахункових операцій
На розгляд Верховної Ради України 11 грудня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння господарській діяльності фізичної особи-підприємця без застосування реєстратора розрахункових операцій (програмного реєстратора розрахункових операцій) та збереження права на використання Книги обліку доходів» (№ 4490).
Мета: внесення змін до Податкового кодексу України, Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Законопроектом № 4490 пропонується:
1. Проведення актуалізації розмірів граничного доходу фізичної особи - підприємця, перевищення якого зобов’язує до застосування касового апарату незалежно від сфери діяльності:
- перша група – 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- друга група – 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- третя група – 7000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
2. Зберегти право використання Книги обліку доходів фізичними особами - підприємцями.
3. З огляду на ряд прийнятих законодавчих ініціатив, а саме Закони України №№ 2497-VII від 10.07.2018р., 2628-VII від 23.11.2018р., 391-ІХ від 18.12.2019р., 465-ІХ від 16.01.2020р., 533-ІХ від 17.03.2020р., 591-ІХ від 13.05.2020р., 1017-ІХ від 01.12.2020р., 1072-ІХ від 04.12.2020р., виключити положення, якими визначено, що зміна положень Податкового Кодексу можлива «виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу».
4. Виправити внесене доповнення до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині надання права на застосування РРО «при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів». Зокрема, законодавчо відсутнє поняття «банківських систем дистанційного обслуговування». Крім того, штучне обмеження права суб’єктів господарювання застосування такої форми оплати виключно для прийому оплати виключно за послуги є дискримінаційним.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 8942
-
"Якщо заробляємо півтори гривні – щасливі" – власник мережі АЗС
Бізнес 7743
-
"Будуть змішувати, хто як може". Вміст спирту в бензині перевищуватиме 5% – власник АЗС
Бізнес 4394
-
Відмова США від участі в "мирному процесі" – це благословення
Думка 4177
-
Чому нова спроба Трампа досягти перемир'я провалиться, як і всі попередні
Думка 3864