Моніторинг фінансового законодавства (11 – 18 грудня)
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Законопроект щодо приведення положень у відповідність антикорупційного законодавства України
На розгляд Верховної Ради України 14 грудня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» щодо приведення положень у відповідність антикорупційного законодавства України» (№ 4437-3).
Мета: усунення суперечностей між Конституцією України та Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України», забезпечення гарантій незалежності Національного бюро та стабільності його функціонування, а також на приведення Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» у відповідність до чинних норм антикорупційного законодавства України.
Законопроектом № 4437-3 пропонується внести зміни до статей 1 і 6 Закону України «Національне антикорупційне бюро України», якими:
1) визначити, що Національне бюро утворюється і здійснює свою діяльність відповідно до вимог Закону;
2) встановити повноваження Верховної Ради України приймати рішення про звільнення Директора Національного бюро з посад за наявності підстав, визначених частиною четвертою статті 6 Закону;
3) доповнити частину четверту статті 6 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» змінами, згідно з якими в разі набрання законної сили рішенням суду про притягнення Директора Національного бюро України до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією Директора Національного антикорупційного бюро України може бути звільнено з посади рішенням Верховної Ради України;
4) визначається, що особа, призначена на посаду Директора Національного бюро, продовжує виконувати свої повноваження до моменту призначення Директора Національного антикорупційного бюро України в порядку, визначеному Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України», але не пізніше спливу строку його повноважень.
Законопроект щодо спрощення деяких процедур закупівлі
На розгляд Верховної Ради України 15 грудня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо спрощення деяких процедур закупівлі» (№ 4497).
Мета: спрощення системи електронних закупівель з метою організації ефективної діяльності органів місцевого самоврядування та оперативного здійснення купівлі товарів, робіт та послуг.
Законопроектом № 4497 пропонується внести зміни до статті 3 Закону в частині обов’язку для замовників оприлюднювати звіт про укладені договори в системі електронних закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 25 тисяч гривень, а не становить від 1 копійки до 50 тисяч гривень, як в діючій редакції Закону. Крім цього, запропоновано, щоб замовник на власний розсуд здійснював вибір – підготовляти звіт про укладені договори в системі електронних закупівель або проводити спрощену закупівлю відповідно до статті 14 Закону (в разі, якщо вартість придбання товарів, робіт і послуг дорівнює або перевищує 25 тис. грн та є меншою за 200 тис. грн (для товарів, послуг) та 1,5 млн грн – для робіт).
Законопроект щодо застосування реєстратора розрахункових операцій
На розгляд Верховної Ради України 11 грудня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння господарській діяльності фізичної особи-підприємця без застосування реєстратора розрахункових операцій (програмного реєстратора розрахункових операцій) та збереження права на використання Книги обліку доходів» (№ 4490).
Мета: внесення змін до Податкового кодексу України, Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Законопроектом № 4490 пропонується:
1. Проведення актуалізації розмірів граничного доходу фізичної особи - підприємця, перевищення якого зобов’язує до застосування касового апарату незалежно від сфери діяльності:
- перша група – 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- друга група – 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- третя група – 7000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
2. Зберегти право використання Книги обліку доходів фізичними особами - підприємцями.
3. З огляду на ряд прийнятих законодавчих ініціатив, а саме Закони України №№ 2497-VII від 10.07.2018р., 2628-VII від 23.11.2018р., 391-ІХ від 18.12.2019р., 465-ІХ від 16.01.2020р., 533-ІХ від 17.03.2020р., 591-ІХ від 13.05.2020р., 1017-ІХ від 01.12.2020р., 1072-ІХ від 04.12.2020р., виключити положення, якими визначено, що зміна положень Податкового Кодексу можлива «виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу».
4. Виправити внесене доповнення до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині надання права на застосування РРО «при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів». Зокрема, законодавчо відсутнє поняття «банківських систем дистанційного обслуговування». Крім того, штучне обмеження права суб’єктів господарювання застосування такої форми оплати виключно для прийому оплати виключно за послуги є дискримінаційним.
- Що зміниться із скасуванням Господарського кодексу України? Олеся Романенко вчора о 21:03
- Справа на мільярд Євген Магда 07.02.2025 09:57
- Коли спадщина стає відумерлою: юридичні тонкощі та судова практика Дмитро Зенкін 07.02.2025 09:00
- Військовослужбовець при виписці має право отримати комплект форми Дана Ярова 07.02.2025 07:49
- Не так страшен Трамп... Володимир Стус 06.02.2025 20:37
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки Юлія Мороз 06.02.2025 15:10
- Інвестиції – це нормально: чому потрібно відмовитися від негативних установок про гроші? Ірина Селезньова 06.02.2025 14:43
- Топ-5 ключових трендів українського бізнесу у 2024 році, які необхідно виправити Соломія Марчук 06.02.2025 14:19
- До 33-ї річниці встановлення україно-азербайджанських дипломатичних відносин Юрій Гусєв 06.02.2025 14:19
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 05.02.2025 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак 04.02.2025 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов 04.02.2025 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки 266
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 95
- Справа на мільярд 95
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? 74
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги 72
-
Меланія Трамп: десятка найдорожчих образів першої леді — весільна сукня Dior за $2 млн і не тільки
Життя 3156
-
Українці не є нацією вбивць, пане президенте Дудо!
Думка 3091
-
Пастка для Придністров'я. Як Росія хоче конвертувати поразку в Україні у перемогу в Молдові
2271
-
Верховний суд відмовився скасувати приватизацію Укртелекому
Бізнес 1834
-
Перший у світі вуглецевий танкер прибув до Норвегії. Він транспортуватиме CO2 на дно моря
Бізнес 1355