Торгівля людьми – приховане явище, чи світова проблема?
Торгівля людьми – це явище, коли в сучасному світі у наших знайомих, сусідів, співгромадян забирають вибір.
Кожен з нас окремо та всі ми як суспільство вибудовуємо певну екосистему. Це і ставлення до людей з іншими відмінними від наших поглядами, і сприйняття, чи засудження чиїхось вчинків. Ми можемо обирати, чи шукати легкі шляхи не завжди законним способом, чи йти довшою менш вигідною, на перший погляд, стежкою. Наші рішення базуються на системах координат, наших незакритих гештальтах, звичках та світосприйнятті, але вибір – це майже завжди про відповідальність і точно завжди про свободу його мати.
Торгівля людьми – це явище, коли в сучасному світі у наших знайомих, сусідів, співгромадян цей вибір забирають. Психологічний, фізичний тиск здійснюється з метою схиляння людини до певних дій, а саме виконання завдань, за які люди не отримують грошей, але платять власним здоров’ям, а інколи і життям.
Постраждалі мовчать, бо суспільство засуджує
За оцінкою Міжнародної організації з міграції, 45 мільйонів людей щороку потерпають від торгівлі людьми, рабства, сексуальної, трудової, чи інших експлуатацій. В Україні ж з часів Незалежності цей показник сягає позначки у 260 000 потерпілих за оцінками МОМ, яка рахує лише тих, хто звернувся до організації по допомогу. Проблема замовчується, шахраї мають розв’язані руки та продовжують вербувати нові жертви. Що криється за статистикою в 45 мільйонів в світі та 260 000 в Україні? В першу чергу, це конкретні люди, особистості зі своїми особливими історіями, потребами та мріями.
Патерни в сприйнятті потерпілих від торгівлі людьми
Я хочу розвінчати декілька закоренілих стереотипів, які шкодять боротьбі з сучасним рабством та “допомагають” шахраям залучати нові жертви.
1. Експлуатація буває не лише у формі надання сексуальних послуг молодими дівчатами.
Примусова проституція – це лише одна із багатьох форм експлуатації людей работорговцами. Примусова трудова експлуатація без оплати праці, примусове жебрацтво, донорство органів без згоди людини є також формами торгівлі людьми. За різними статистиками, наразі чоловіків та жінок, які постраждали від торгівлі людьми в Україні майже порівно, або чоловіків навіть більше. Наприклад, за даними Міжнародної організації з міграції, 70% постраждалих від торгівлі людьми – чоловіки. Чоловіків використовують на будівництві та у сільському господарстві, старших жінок експлуатують для домашньої роботи, а дітей примушують жебракувати. Наймолодшу, новонароджену постраждалу від торгівлі людьми, було продано батьками; найстаршу – 83-річну – залучено для примусової праці.
2. На гачок до шахраїв потрапляють не лише довірливі та неосвічені люди.
Згідно з дослідженням, проведеним МОМ, 54% опитаних потерпілих від торгівлі людьми мають незакінчену або вищу освіту. Багато потерпілих мають університетську освіту. Серед них – бухгалтери, медсестри, вчителі, пілоти, інженери та інші. Більшість із них мешкали у містах, а не селах.
3. Потерпілі не обирають бути ошуканими і вкрай рідко мають можливість втекти.
Вербувальники дуже часто маніпулюють та використовують людську вразливість: фізичні особливості такі як – різні ступені інвалідності; стан афекту, в якому людині важко усвідомити, чи керувати своїми діями; збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин, тощо. Фізична та психічна слабкість, уразливий стан[1] стає гарним місточком від вербувальників до потерпілих.
Усвідомлення проблеми, розуміння її масштабів та найголовніше – не засудження потерпілих від торгівлі людьми – це шлях до перемоги над сучасним рабством.
[1] Під уразливим станом особи слід розуміти зумовлений фізичними чи психічними властивостями або зовнішніми обставинами стан особи, який позбавляє або обмежує її здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин.
- Що означає історичне рішення ЄСПЛ у справі «Україна та Нідерланди проти росії» Юлія Овчинникова вчора о 20:59
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський 11.07.2025 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова 11.07.2025 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова 11.07.2025 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
-
Лідер картелю ОПЕК несподівано перевищив квоту з видобутку нафти
Бізнес 12167
-
Україна пропонує Азербайджану зберігати газ у підземних сховищах без податків і зборів
Бізнес 8355
-
Україна за допомогою ЄБРР запустить нову фондову біржу: меморандум
Фінанси 5134
-
Як навчити дитину самостійності та впевненості – прості поради
Життя 3948
-
Як не потрапити в "лапи" газлайтера на етапі знайомства: три фрази, які вони використовують
Життя 3707