Страхування по-новому: Укрзалізниця розробляє нову програму
Укрзалізниця розробляє нову програму страхування залізничників з щорічним покриттям на особу до 150 тисяч гривень.
АТ "Українська залізниця" виступатиме гарантом якісних медичних послуг у тристоронній угоді: працівників, лікарень і страхової компанії. Остання обиратиметься шляхом проведення конкурентних тендерних торгів на майданчику Prozorro із залученням до відбору найуспішніших страховиків.
Реалізація програми зі страхування є частиною концепції відповідно до Плану впровадження Стратегії АТ «Укрзалізниця» на 2019-2023 рр. Документ визначає стратегічні напрями, альтернативи та пріоритети акціонерного товариства «Українська залізниця» й бачення процесу їх реалізації на п’ятирічний період. Стратегію затвердив її акціонер – Кабінет Міністрів України.
Наразі перед ЦОЗом стоїть завдання змінити культуру страхування та забезпечити залізничників працюючою страховкою!
Що не так в системі страхування залізничників?
Пропоную звернутися до мови цифр. В Укрзалізниці майже 240 тис. залізничників, але тільки 63% з них застраховані. І це проблема номер один – часткове забезпечення залізничників страховками.
Йдемо далі. Проблема номер два – якість послуг від страхових компаній. Неповне «покриття» страховими послугами спровоковано їх низькою якістю. Навіть якщо залізничник має на руках страховку, не завжди лікар погоджується надавати медичні послуги через недовіру до цих компаній, які, у свою чергу, не завжди поспішають сплачувати платежі. Про це свідчать як офіційні численні скарги до ЦОЗу, так і емоційні вислови застрахованих залізничників у соцмережах.
Як наразі це працює? Страховики в автономному режимі підписують страхові поліси з залізничниками, на кшталт «кому як вдасться домовитися». Наразі свої послуги надають 4 страхові компанії з різним відсотком «покриття» і лікарняна каса.
Проблема номер три – відсутність гарантій відшкодувань. Станом на 1 січня 2019 року майже 385 тис. осіб є застрахованими: це залізничники, пенсіонери та члени їх родин. Кількість страхових випадків – майже 141 тис. Отримані страховими компаніями платежі сягають майже 352 млн грн. Щодо загальних виплат за страховими випадками, то тут йдеться про 290 млн грн. Де-факто люди отримують не більше 2 тис. грн страхових коштів через певні обмеження.
Скажіть, чи не заздрили ви європейцям, американцям або жителям будь-якої іншої країни, де люди по-справжньому захищені своїм медичним страхуванням? У цивілізованих країнах громадяни не дають хабар і не виправдовують його необхідністю віддячити лікарю. В розвинутих країнах усвідомлюють, що не можна створювати прецедент, оскільки крок за кроком він спровокує руйнування держсистеми.
Ми ж навпаки, все частіше повторюємо думку, що «дякувати лікарю – це нормально». Добре, а що робити тим, кому нема чим «дякувати»? Не всі усвідомлюють, але приймаючи за норму «подяку медикам», ми рухаємося за принципом вікна Овертона, коли під впливом часу та зомбування меседжем, навіть абсурдна думка стає нормою життя. Тому варто вже усвідомити, що хабар унеможливлює будь-які позитивні ініціативи щодо реформування старої системи.
Нова культура страхування – що це?
Нова культура страхування передбачає новий підхід до питання та чітке розуміння, хто несе відповідальність, а також відсутність лімітів в рамках 150 тис. грн.
Який алгоритм дій я пропоную:
- по-перше: працює спецкомісія при «УЗ» зі створення нової програми страхування;
- по-друге: після узгодження з профспілками провести тендерні торги на майданчику Prozorro із залученням до відбору найуспішніших страховиків;
- по-третє: замовником виступатиме «УЗ», що передбачає відповідальність АТ за якість послуг страхових компаній (СК). Наразі «УЗ» не є замовником послуги, а тому і не може виступати гарантом якості. Залишається тільки знизувати плечима, коли сиплються скарги як з боку страховиків, так і з боку тих, хто застрахований. Не кажучи вже про лікарні, що не задоволені існуючою системою компенсацій медичних затрат з боку страхових компаній.
Що покриватиме нова страховка?
Страховий поліс «покриє» всі затрати на обстеження, медикаменти, лікування, навіть у випадках складної патології. Пенсіонери можуть розраховувати на 100 тис. грн, працюючі залізничники – 150 тис. грн. Ці кошти розподіляться на амбулаторне та стаціонарне лікування.
Згідно зі статистикою медобслуговування у 99% лікарняних випадків цієї суми достатньо для повноцінного лікування. І тільки 1% може вимагати більш серйозних витрат.
Важливо, що медичне страхування також покриватиме і випадки онкології, а саме 2 курси хіміотерапії, туберкульоз, цукровий діабет. Всі критичні захворювання для життя людини будуть у повному обсязі покриті страховим полісом. Це інсульти, інфаркти, не кажучи про більш прості захворювання, такі як апендицит, холецистит тощо.
Зауважу, що хірургічне лікування сягає тільки 10% всього стаціонарного лікування, а воно, у свою чергу, складає всього 20% всіх випадків, на які хворіють залізничники. Тому лікування залізничників та пенсіонерів буде повністю забезпечене.
Щоб хворіти було «не дорого», варто змінювати політику і культуру страхування. Укрзалізниця усвідомлює це й розробляє нову програму страхування співробітників.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 724
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 31287
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 28985
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24952
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8211
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7372