Майстерклас з openwashing від Мін'юсту
Openwashing – це коли уряд, громадський сектор, бізнес кажуть, що вони чи щось відкриті (наприклад, дані, код), а насправді — ні, або частково відкриті, або з обмеженнями.
Openwashing – це коли уряд, громадський сектор, бізнес кажуть, що вони чи щось відкриті (наприклад, дані, код), а насправді — ні, або частково відкриті, або з обмеженнями. Термін перегукується з greenwashing, але це не про екологію, а про відкритість, політику, про окозамилювання. Openwashing став темою окремого і гострого обговорення на останній Міжнародній конференції з відкритих даних. І чим більше говорять про відкритий уряд, парламент, дані, код, тим актуальнішим і відчутним є openwashing.
Україна не стоїть осторонь цих процесів. Долучення до міжнародних ініціатив (Партнерство відкритий уряд, Міжнародна хартія відкритих даних, Ініціатива прозорості видобувних галузей та ін.), розробка планів для реалізації взятих на себе зобов'язань, підтримка міжнародних проектів, донорів тощо сприяють відкритості влади. Та часто ця відкритість залишається на папері, в меморандумах, одноактних або часткових діях.
Відкритість на третину
От візьмемо до прикладу Міністерство юстиції України, яке хизується своєю відкритістю (і подекуди цілком заслужено). В 2017 році воно отримало Open Data Award у номінації Open Data Government – “за найвищі стандарти публікації відкритих даних центральними органами управління”. Мін'юст є розпорядником одних з найважливіших даних — Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР). Набір даних доступний на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних data.gov.ua і є одним з найпопулярніших там.
Завдяки даним ЄДР створювались перші стартапи на основі відкритих даних (Opendatabot, Clarity Project та ін.), ці дані безцінні для антикорупційних проектів (Dozorro, Антикорупційний штаб), використовуються аналітичними центрами (Центр суспільних даних) для досліджень. Вони є одними з найважливіших в питанні боротьби з рейдерством, яке зараз активно обговорюється в Офісі президента України.
Та якщо ви поглянете на дані, які оприлюднює Мін'юст як ЄДР у форматі відкритих даних, — це лишень третина того, що є в тому реєстрі. Якщо скористатись послугою безкоштовного запиту на сайті міністерства, можна дізнатись перелік з більш як 30 пунктів для юридичної особи. Однак у форматі відкритих даних — до 10. Решта — за гроші. Такі важливі для користувачів та користувачок відкриті дані про юридичних осіб як дата реєстрації, адреси засновників та їх код ЄДРПОУ (якщо це юридична особа), контакти — недоступні безоплатно.
Чому обмеження і чому це незаконно
Мін'юст своїм наказом ще в березні 2016 року визначив обмежений перелік відомостей з ЄДР, які оприлюднюються у форматі відкритих даних. Тобто, з усього обсягу даних, які є в ЄДР, той вибрав лишень 21-25% для оприлюднення. Наказ не проходив держреєстрації. При цьому він зачіпає права, свободи і законні інтереси громадян, бо обмежив доступ до публічної інформації, що є прямою вимогою для держреєстрації такого виду документів. Але Мін'юст переконаний, що документ носить “рекомендаційний, роз'яснювальний та інформаційний характер”, а того реєстрації проходити не потрібно.
В результаті ніби відкритість і маємо, але. Хочете дані ЄДР? Так беріть і завантажуйте з Єдиного порталу відкритих даних. Ніхто ж не каже, що там отримаєте лишень невелику частку. Це як придбати торт в коробці, очікуючи, що там він цілий і неушкоджений, його вистачить на всіх. Та коли відкрили коробку, то виявиться, що там лишень третина лишилась. Хочете весь торт? Можете подивитись на вітрину (доступ через електронний безкоштовний запит), або додатково заплатити і отримати бажане. Такий собі майстерклас від Мін'юсту, як продавати третину торту як цілий і говорити скрізь, що ми відкрили ЄДР. І правду кажуть, але не всю.
Щоб була реальна відкритість, а не openwashing від Мін'юсту, треба ПРОСТО ОПРИЛЮДНИТИ ВЕСЬ ЄДР у форматі відкритих даних і скасувати незаконний наказ. Це те, що можна зробити прямо зараз, це не потребує додаткових зусиль чи голосування в Раді. І цей маленький крок може дати новий поштовх для сервісів, продуктів, аналітики.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков вчора о 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі вчора о 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров вчора о 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов вчора о 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін вчора о 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол вчора о 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак вчора о 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
24140
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17826
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17453
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 14172
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 12946