Хто блокує судову реформу?
Будь-яка реформа – це завжди люди та не лише вчасно і правильно прийняті рішення, а ще й ті, хто за цими рішеннями стоїть.
Судова реформа не є винятком із правила. Її успіх теж залежить від тих, хто впливає на ключові процеси. Результати цих змін однак виявилися не дуже втішними: до органів, відповідальних за очищення та оновлення судової влади, є багато претензій.
Передумови
Особливо багато конструктивних претензій є до органу, який безпосередньо займається добором та оцінюванням суддів – Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).
Зокрема, протягом останніх п’яти років ВККС рекомендувала до Верховного Суду 46 недоброчесних суддів, провалила кваліфікаційне оцінювання суддів та демонструвала неоднозначні результати під час добору суддів Вищого антикорупційного Суду.
Кінець нинішньому складу ВККС мав покласти Закон 193-ІХ, який Верховна Рада ухвалила у жовтні 2019 року. Саме цей закон запустив нову судову реформу, а також припинив повноваження усіх членів Вищої кваліфікаційної комісії. Очікується, що нова ВККС буде створена на підставі конкурсу, який проведе спеціальний новостворений орган – Конкурсна Комісія.
Хто має входити до складу Конкурсної Комісії?
Відповідно до закону Комісія складатиметься з шести членів – 3 представників Вищої ради правосуддя та 3 міжнародних експертів. Щодо останніх, то до складу Комісії мають бути обрані ті експерти, яких іноземні та міжнародні організації вже рекомендували до Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ).
Участь міжнародних експертах у конкурсних процедурах поки демонструє значний позитив, адже вони долучались до поки що найбільш успішного для України добору суддів. Йдеться, звісно ж, про Вищий антикорупційний суд.
Так у чому полягає проблема?
Відповідно до закону вся процедура конкурсу – від початку процедури конкурсу до затвердження остаточного результату – ухвалюється Вищою радою правосуддя.
Вища рада правосуддя (ВРП) – це орган суддівського врядування, відповідальний за призначення на посаду, звільнення і притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Саме до нього в громадськості є безліч питань.
Адже ВРП лишила на посадах суддів Майдану, призначила до Верховного Суду тих недоброчесних суддів, яких рекомендувала Вища кваліфкомісія, не звільнила більшість суддів, які провалили оцінювання та, на додачу, заборонила транслювати свої засідання. Більш того, двоє членів ВРП призначені на посаду вдруге (це пряме порушення Конституції України).
І, схоже, ВРП не у захваті від присутності міжнародних експертів у новій комісії.
Положення про проведення конкурсу, яке затвердила ВРП, викликало небезпідставне занепокоєння з боку громадськості. А згодом і з листа міжнародних партнерів України стало відомо, що вони відмовилися пропонувати кандидатури від себе.
Причина такої реакції, зокрема, – пункт 5.10 Положення, який фактично зводить нанівець роль міжнародних експертів у доборі членів Вищої кваліфкомісії.
Цей пункт дозволяє ВРП відхиляти рекомендації Конкурсної Комісії щодо призначення чи відмови у призначенні кандидатів. Хоча в законі такої можливості, навіть потенційної, ми не знайдемо.
Міжнародники також висловили стурбованість щодо Положення у частині вимог до якісного складу ВККС – більшість членів, згідно з нормою Положення, має бути суддями.
Чому це не дуже добре – можна знайти тут.
Отже, можна говорити про те, що ВРП усіляко намагається обмежити повноваження міжнародних експертів і не дає їм можливості сповна виконувати ті функції, які закладені у самому Законі 193-ІХ.
У свою чергу, Вища рада правосуддя продовжує апелювати до “нечітких процедур”, встановлених Законом.
Хоча, можливо, потрібно почати апелювати до самої Вищої ради правосуддя?
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 703
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 28835
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 27041
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24478
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8132
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7118