Цитата з ПКУ щодо вимог до фізичних осіб підприємців
"177.10. Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Цитата з ПКУ щодо вимог до фізичних осіб підприємців
"177.10. Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.
Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Аналогічна цитата стосовно вимог до Платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи (фізичних осіб - підприємців)
"296.1.1. Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.
296.1.2. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги"
На виконання першої вимоги колишнє Міністерство доходів і зборів видало наказ від 16.09. 2013 р. № 481, зареєстрований Мінюстом 1.10. 2013 р. за № 1686/24218 "Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення".
На виконання другої вимоги Мінфіном було ухвалено наказ від 19.06. 2015 р. № 579, зареєстрований Мінюстом 07.07. 2015 р. за № 800/27245 "Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення".
В ПКУ маються глави 12 "Відповідальність" та 13 "Пеня", проте в жодній статті або пункті цих глав не встановлено відповідальність за порушення вимог пп. 177.10 та 296.1 ПКУ. Втім, є норма п. 300.1 ПКУ:."300.1. Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій".
Бланкетна норма п. 300.1 ПКУ також не визначає відповільності. Отже, мається диспозиція правової норми, але всупереч всім положенням правничої теорії не мається санкції і цілком можливо зробити висновок: чинним законодавством не встановлено відповідальність за порушення вимог пп. 117.10 та 296.1 ПКУ.
Проте, ДФС України мало цікавить податкове законодавство. Наприклад, в її рішенні про результати розгляду скарги від 10.08. 2015 р. № 7737/0/99-99-10-01-02-15 за підписом голови Насірова Р.М., зокрема зазначається "Перевіркою встановлено порушення вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затверджено постановою Правління національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637 та зарестровано в Мінвстерстві юстиції України 13 січня 2008 року за № 40/10320) зі змінами та доповненнями (далі – Положення 637) – несвоєчасне та неповне оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку доходів та витрат за період з 01.02. 2015 по 04.03. 2015 на суму 62107.16 грн". Висновок рішення зрозумілий: скаргу залишено без задоволення, в відповідне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 310535, 80 грн. (62107,16 грн.•5) за статтею першою Указа Президента України " Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06. 1995 р. № 436/95 – без змін.
Цитуймо той самий п. 2.6 Положення: "2.6. Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах".
Можливо у автора цих рядків нелади з зіром, але він вщент не бачить в п. 2.6 Положення будь-якої згадки про книги доходів та витрат. Отже, є підстави вжити слово "шахрайство" в заголовку статті для визначення дій ДФС України.
Під час оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення на першому рівні – в обласному Головному управління ДФС фізичною особою – підприємцем були викладені аргументи стосовно шахрайства. Відповідь була лаконічною: це Ви доводьте у суді. Не можна не погодитися. Єдиною протидію шахрайству і величезним штрафам, пов’язаним з ним, є оскарження численних податкових повідомлень рішень такого роду в адміністративних судах.
