Штучний інтелект в юриспруденції. Виклики, загрози, перспективи
Досліджуємо можливості ШІ у різних галузях в рамках проєкту «AI in Business» Південноукраїнського Офісу Європейської Бізнес Асоціації
Продовжуємо досліджувати можливості Штучного Інтелекту (ШІ) у різних галузях в межах «AI in Business» Південноукраїнського Офісу Європейської Бізнес Асоціації – проєкту, спрямованого на обмін досвідом та вивчення найкращих практик в застосуванні ШІ. Вбачаємо його суттєвий потенціал в різноманітних галузях, починаючи від рекрутингу та освіти, продовжуючи юриспруденцією та виробництвом.
Технологічний прогрес швидко змінює наше життя, і ми розуміємо, що ШІ не лише нова технічна знахідка, але й потужний каталізатор, який змінює багато аспектів нашого життя. Ми впевнені, що освічені фахівці, які здатні працювати з ШІ, відіграватимуть ключову роль у вдосконаленні бізнес-процесів та досягненні конкурентних переваг. ШІ стає не просто технологічним нововведенням, але й ключовим чинником трансформації різних галузей, включаючи юриспруденцію.
ШІ кардинально змінив спосіб роботи деяких юристів і надав їм доступ до нових інструментів і методів, які можуть оптимізувати їхні процеси, розширити їхні дослідницькі можливості та підвищити загальну продуктивність. Тож, вбачаємо наступні можливості використання ШІ в юриспруденції:
Автоматизація завдань. ШІ може автоматизувати багато рутинних юридичних завдань, звільняючи час юристів для більш складних робіт. Алгоритми машинного навчання можуть аналізувати величезні обсяги юридичної інформації швидше, ніж будь-коли раніше. Одним із способів застосувань ШІ в юридичній галузі є пошук інформації в великих масивах даних, наприклад під час Due Diligence, коли використовуються алгоритми машинного навчання для аналізу великих обсягів юридичних документів, заощаджуючи час і ресурси юристів у процесі перевірки документів. Аналіз контрактів є ще однією сферою використання ШІ для юристів. Він автоматизує процес аналізу документів, визначення ключових положень і потенційних ризиків, допомагаючи вирішувати будь-які проблеми, перш ніж вони стануть критичними.
Покращення прийняття рішень. ШІ вже зараз перетворює сферу юриспруденції, привносячи зміни як в процесі прийняття рішень, так і в етичних нормах та підходах до правосуддя. Ми стоїмо на порозі захоплюючого нового етапу, де ШІ стане не просто інструментом, але й партнером для людей у вирішенні складних правових питань. Впровадження автоматизованих систем прийняття рішень може змінити спосіб роботи юристів, зводячи до необхідності адаптації до нових технологій та методів аналізу правової інформації. Наприклад, ChatGPT можна навчити розуміти «юридичний жаргон» і давати точні відповіді на запитання юристів. Це може заощадити багато робочого часу, оскільки їм більше не потрібно витрачати години чи дні на перегляд прецедентного права та правових норм. Натомість вони можуть просто запитати у ChatGPT потрібну їм інформацію, і модель ШІ надасть релевантні результати з посиланням на нормативні акти. Це відкриває додаткові можливості автоматизувати процеси прийняття рішень у судах, допомагаючи суддям і адвокатам приймати більш обґрунтовані та точні рішення.
Підвищення ефективності та доступ до правосуддя. ШІ може зробити юридичні послуги більш доступними та ефективними. Використання електронних систем управління справами, які базуються на ШІ, може полегшити доступ до інформації про справи та забезпечити більшу прозорість у судових процесах для громадськості. Ще одним чудовим прикладом використання ШІ став український проект AxDraft, який використовував штучний інтелект для спрощення розуміння контрактів і пояснення їх умов. Прогнозування судових рішень — це ще одне застосування штучного інтелекту в юридичній галузі.
Проте цей зліт технології та права разом з безліччю можливостей також поставив перед нами ряд викликів і ризиків використання ШІ в юриспруденції:
Етичні проблеми. Використання ШІ в юриспруденції порушує ряд етичних питань, таких як питання приватності та прозорості. Вони додатково набувають особливої актуальності, оскільки деякі системи можуть збирати та обробляти величезні обсяги особистої інформації, що може становити загрозу для приватності людей.
Упередженість алгоритмів. Алгоритми ШІ можуть бути упередженими, що може призвести до несправедливих рішень. Наприклад, алгоритм, який використовується для прогнозування ймовірності рецидиву злочинців, може бути упередженим проти певних груп людей, якщо дані навчання ґрунтуються на невідповідних стереотипах. ШІ має обмежену здатність враховувати контекст індивідуальних справ або особливостей конкретних ситуацій, що може призвести до неповного або неточного аналізу правової проблеми.
Адаптація законодавства. ШІ потребує постійного навчання та адаптації до змін в законодавстві, судовій практиці та соціальних умовах. Це складно здійснити через швидкі зміни в правовій сфері та нестабільність даних.
Незважаючи на виклики, майбутнє ШІ в юриспруденції виглядає багатообіцяюче. Інтелектуальні системи будуть продовжувати вдосконалюватися, вивчаючи наші помилки та адаптуватися до них. Системи штучного інтелекту можуть сприяти побудові більш справедливої та ефективної правової системи, де рішення приймаються на основі об’єктивних даних та розумних аналізів.
Інформація про вплив ШІ на юриспруденцію була розглянута під час зустрічі Південноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації «Штучний інтелект в юриспруденції». Запрошеним експертом заходу виступив Сергій Клюца - Партнер Crowe Mikhailenko, керівник команди адвокатів, адвокат із 20-річним досвідом у галузі права, спеціаліст з судових спорів та правових досліджень.
Європейська Бізнес Асоціація – одна з найбільших та найбільш впливових бізнес-спільнот України, де бізнес може захистити власні інтереси, мати транспарентний діалог з владою, розвиватися як індивідуально, так і колективно.
- НеБезМежне право Сергій Чаплян вчора о 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова вчора о 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко вчора о 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка вчора о 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок вчора о 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель вчора о 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 743
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 423
- Реформа "турботи" 251
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 120
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 114
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 18158
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 12137
-
"Кремль втрачає контроль". Що означає конфлікт Росії з Азербайджаном
9180
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7936
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5491