Зміни, що чекають судову систему у 2018 році
Ви знаєте, яке прокляття в Китаї вважається найстрашнішим? Щоб ти жив в епоху змін! За версією деяких вчених, саме так звучало максимально злісне побажання Конфуція. І, між іншим, наразі це наша з вами перспектива – жити в епоху змін. Саме з цим можна пов’
Ви знаєте, яке прокляття в Китаї вважаєтьсянайстрашнішим? Щоб ти жив в епоху змін! За версією деяких вчених, саме такзвучало максимально злісне побажання Конфуція. І, між іншим, наразі це наша звами перспектива – жити в епоху змін. Саме з цим можна пов’язатинайскладніше та найменш приємне у реорганізації українських судів. Спробуєморозібратися, як воно буде O Чи так вже й страшно жити в епоху змін, якобіцяв китайський філософ?
Поки всякраїна святкує, я розповім вам про те, які новели принесе 2018 рік судовійсистемі (щоб ви знали, до чого варто морально готуватися:)), та дам відповідьна ключове питання: а чого очікувати від цих змін пересічним українцям? Чипростіше стане судитися? І чи стане правосуддя доступнішим?
Беззаперечнийплюс – це заплановане збільшення кількості суддів, але лише у тому випадку,якщо ця норма не буде декларативною, а буде реалізованою на практиці. Наразірозгляд деяких справ серйозно затягується через те, що в країні нестача суддів.З чим це пов’язано? З масовою зневагою до професії. Ні, я не стверджую, що 100%суддівського корпусу – це “святі” люди. Це такі ж люди, як і всі. Серед нас єхороші, взірцеві та ті, чиї дії дійсно справедливо заслуговують суспільногоосуду. Але останніх – меншість! А методизалякування, тиску на суддів та їхні родини, проведення спланованихінформаційних кампаній – масові. Які наслідки? Судді йдуть. Рівень доступу доправосуддя зменшується. Страждають звичайні українці, справи яких довго й нуднолежать на канцелярських полицях. Тому прогноз щодо збільшення кількості суддівможемо сміливо вважати моментом позитивним.
Чи на часіреформування та перебудова системи судів? Питання філософське. Я не зовсім розумію,для чого потрібно ламати адекватно функціонуючу систему й вигадувати велосипед.
Теперконкретно. Що відбудеться? По факту буде ліквідовано місцеві суди та замістьних буде створено окружні суди. Також буде створено окружні суди на базіліквідованих міськрайонних судів. Тобто фактично відбудеться об’єднання судів.На базі 2–3 районних судів будуть створюватись окружні, де працюватимуть, якправило, 9–12 суддів. У містах-мільйонниках цифри будуть іншими. Прибічникитаких змін аргументують свою позицію тим, що вони ліквідують суди, у якихнаразі працює по три судді, один з яких може хворіти, другий бути у декреті, атретій не виконує свою роботу, бо у нього закінчились повноваження. Висновок –за таких умов у певному конкретному районі просто відсутнє правосуддя. Якщо жсуд буде більшим, тобто кількість служителів Феміди у суді буде більшою, тодітакої ситуації можна буде уникнути. І ось тут момент не зовсім зрозумілий. Якбуде система функціонувати на практиці? Особливо у період перехідний.
Наразі насзапевняють, що нашим громадянам їздити у сусідні райони не доведеться. Тобто уперехідний період районні суди по факту буде збережено. І територіально, і завнутрішньою структурою. Лише юридично вони будуть об’єднані. Чи не є тоді змінивиключно декларативними? Чи не зміниться лише назва суду за таких умов? Міжіншим, наразі запланова реорганізація і тих судів, особливо у Києві, декількість суддів за штатом цілком відповідає озвученим параметрам. Для чого?Знову таки питання риторичне. Чи вдасться таким чином наблизити суди таправосуддя до людей, покаже час. Я наразі однозначно відповісти не готовий.Адже така реорганізація викликає більше запитань, аніж дає відповідей.
Між іншим,чіткий механізм відбору та добору суддів до таких “нових” судів теж наразівідсутній. Вказано, що судді можуть бути переведеними, а також плануютьсяконкурси, в яких зможуть взяти участь адвокати та науковці. Наступний блок зміну даному контексті – ліквідація 27 господарських судів та створення на їх базіокружних господарських судів.
Також буделіквідовано апеляційні господарські суди та утворено замість них апеляційнігосподарські суди в апеляційних округах. Паралельно зазначу, що наразі ніхто нерозуміє, як буде проходити перехідний період передачі справ від старих судівновим, оскільки цей момент не прописаний ані в кодексах, ані в законах.
Чи не чекаєсудову систему за таких неоднозначних умов…. колапс? І розпочатися він може наетапі проведення конкурсів.
Ні для когоне секрет, що 2017 рік для ВККС був роком випробувань. Весь апарат працював упосиленому напруженому режимі. Пов’язано це було у першу чергу з некласичнимвідбором суддів до оновленого Верховного Суду. Також відбувалися процедури,пов’язані з переведенням та командируванням суддів до інших судів, аджекадровий голод у судах – одна з найактуальніших проблем року минулого.
У 2018 роціреформи підготували для ВККС ще більше навантаження. Комісії, ймовірно,доведеться провести в стислі терміни конкурс до Вищого антикорупційного суду ідругу частину конкурсу до Верховного Суду, паралельно надати рекомендації більшніж для 6 тисяч суддів реорганізованих і ліквідованих судів в рамках такзваного процесу укрупнення судів. І нехай ця процедура швидше технічна, аніжінтелектуально затратна та результативно виправдана, все ж на неї доведетьсявитратити багато часу.
Такожнеобхідно завершити конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності,іспити та співбесіди з кандидатами в цей суд ще не відбулися.
Нагадаю, щоу 2017 році комісія у строки проведення процедур, м’яко кажучи, не зовсімвписувалася. Процедури, на які планувалося витратити декілька тижнів, напрактиці займали декілька місяців роботи. А чого ж тоді очікувати у 2018-му,коли кількість завдань збільшилася фактично у три рази? Думаю, що відповідь напитання очевидна.
Практика європейців
З іншого боку, укрупнення судів – це європейськапрактика. Такий шлях пройшли Австрія, Нідерланди, Італія, Польща. Будемосподіватися, що Україні теж вдасться пройти цей шлях відносно безболісно тавийти на європейські стандарти правосуддя. Але ще раз наголошу, що робити цепотрібно послідовними й продуманими кроками, а не просто ламати функціонуючусистему.
Наступнізміни, що чекають на українців у році прийдешньому, – це плата за правосуддя,тобто сплата судового збору. Її збільшено. Особливо різко виросла платня заподання позову юридичною особою щодо суперечок майнового характеру. Наразі затакий позов доведеться сплатити 1,5% вартості позову (але не менше 1 і не більше350 розмірів прожиткового мінімуму). Тобто від 1 700 гривень до 595 000гривень.
Усі іншізміни детально прописано у Законі України “Про судовий збір”. Наполегливо раджуознайомитися з новими ставками перед тим, як вирішувати звернутися до суду. Раптомпісля ознайомлення у вас з’явиться бажання вирішити конфліктну ситуаціюсамостійно:).
Інтернет і дружба
Ну і проприємне)
Якщо Ви зтехнікою “на ти” та можете самостійно подати позов до суду в електронній формі,у вас є можливість зекономити та заплатити на 20% менше. Якщо ж бажаєтезекономити ще більше – вирішуйте конфліктну ситуацію до прийняття рішеннясудом. Тоді ви залишитеся у виграші ще на 50% вартості позову.
Підбиваючипідсумки, зазначу, що другий етап судової реформи для мене лишається дуженеоднозначним. Я розумію, що зміни необхідні. Але вони мають бути продуманимидо деталей. Адже наразі ключовий острах- зламати адекватно функціонуючу систему й викликати хаос у сфері правосуддя. Івід цього страждатимуть у першу чергу наші громадяни. Наразі продуманої до деталей нової системи яне спостерігаю. Але щиро вірю у позитивні зміни в майбутньому. Сподіваюся, мизможемо вчасно побачити недоліки, оперативно їх усунути та продовжуватиреформування відповідально. В даному контексті мені на думку спадає ще одинвислів – коли вітер дме в інший бік, варто розправляти вітрила. Тому пропонуюрозправляти, друзі! Зміни – це не лише труднощі, але й можливості.
- Історичний кіт у мішку: чому піврічні торги деревиною обурили деревообробників Юрій Дюг 07:32
- Доплата за фактичні квадратні метри об`єкту інвестування Євген Морозов вчора о 14:52
- "Компостер подій" Кремля: будьте пильними Євген Магда вчора о 11:28
- З 1 грудня зміняться правила бронювання: з'явилася Постанова Кабміну Віталій Соловей 23.11.2024 20:23
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно Любов Шпак 23.11.2024 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський 23.11.2024 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 23.11.2024 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов 22.11.2024 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак 22.11.2024 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко 22.11.2024 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
-
24 листопада в Україні відключатимуть світло – деталі
Бізнес 8489
-
Банки в ОАЕ, Туреччині та Таїланді не обслуговують видані Газпромбанком картки UnionPay
Фінанси 8452
-
В Україні фальсифіковані до 25% молочних продуктів: голова Спілки молочних підприємств
Бізнес 6212
-
Чоловіки, які прийшли на підприємство і були заброньовані після 18 травня, втратять бронь
виправлено Бізнес 6082
-
Найвища гора Західної Європи та найефектніша гора Франції: неперевершений Монблан — фото
Життя 3574