Фонд енергоефективності:Верховна Рада мусить ухвалити 5 законопроектів
Волею долі в Україні в часі збіглись два процеси.
З одного боку –знос основних засобів, які переважно перейшли до нас з радянської епохи, з іншого – потреба у звільненні від енергетичної залежності через агресію нашого північного сусіда. Ці два фактори провокують болючу кризу, одну з найтравматичніших в нашій історії. Проте, розумна людина бачить в кризі не лише непоправне лихо, але й можливості для змін та оновлення. Ми також стоїмо на роздоріжжі, де з одного боку є спокуса залишити все як є, а з іншого потреба задіяти нові інструменти, які дадуть нам можливість модернізуватись.
Сьогодні уряд Володимира Гройсмана обрав другий шлях. В проекті бюджету на 2017 рік чільне місце займає ідея створення та фінансування Фонду енергоефективності. Його мета – акумулювати в собі ресурси, які потім спрямують до людей, аби дати їм можливість оновити своє житло, зробивши його енергоефективним.
Ідея ця - не наше ноу-хау. Подібні механізми працювали в Польщі, Литві, Чехії і всюди продемонстрували свою дієвість. Нам з цього досвіду потрібно взяти найкраще, сформувати під нього якісну правову базу та забезпечити реальним фінансовим ресурсом.
Фонд енергоефективності вирішує найголовніше питання, яке роками не могла розв ’ язати ні центральна влада, ні органи місцевого самоврядування: де знайти гроші на модернізацію пострадянського житлового фонду? В наших містах (особливо в обласних центрах) бачимо дивну ситуацію, коли острівці сучасного енергоефективного житла губляться в морі хрущівок та панельок. Реалізувати модернізацію цілих мікрорайонів сьогодні, на жаль, не під силу. Але є інший вихід: дати людям можливість самим оновити своє житло. Для цього потрібні мікрокредити, які й видаватиме Фонд енергоефективності.
Тобто споживачем послуг Фонду стануть як окремі громадяни, так і об ’ єднання співвласників житла. Щоб отримати бажану допомогу вони мають розробити план робіт, провести енергетичний аудит, знайти будкомпанію, яка здійснюватиме роботи. Після модернізації обов ’ язковою процедурою стане визначення наскільки будівля збільшила свій рівень енергоефективності.
В бюджеті на наступний рік уряд вже передбачив джерела наповнення скарбниці Фонду. З одного боку – це 800 мільйонів гривень бюджетних коштів (раніше вони йшли на дотацію «Нафтогазу»), а з іншого – ресурси міжнародних фінансових організацій (3 мільярда гривень). Причому, країни-донори та незалежні громадські організації зможуть контролювати використання фондових ресурсів, щоб усунути навіть натяки на якісь корупційні ризики.
Від такої системи виграє, передусім, кінцевий споживач – тобто громадянин, який вирішив модернізувати своє житло. Одноразова інвестиція допоможе йому довгі роки заощаджувати на оплаті за тепло й більш раціонально планувати родинний бюджет. В свою чергу, це стимулюватиме людей до єднання в ОСББ, оскільки разом простіше втілювати в життя модернізаційні проекти. Місцева влада усуне зайві техногенні й соціальні ризики, а держава, заощаджуючи на купівлі газу, зможе спрямувати кошти на інфраструктурні та соціальні потреби.
Завдання народних депутатів – об’єднати навколо ідеї енергетичної модернізації максимальну кількість політиків, щоб необхідні законопроекти пройшли через парламент консенсусно та без демагогічних спекуляцій. Сьогодні ми мусимо ухвалити 5 законів, щоб Фонд енергоефективності запрацював з квітня наступного року. Особисто я докладу максимум зусиль, щоб громадяни отримали нарешті доступ до дієвого механізму енергозаощадження та закликаю до цього й своїх колег по парламенту.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 733
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 378
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 214
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 34650
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 32961
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25644
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8311
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7812