Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.

Геннадій Ткачук, для Главкому
23.07.2014 15:55
Іменні квитки - неповага до фундаментальних прав людини
До мене, як до народного депутата України, постійно звертаються громадяни із проханням посприяти у відміні практики іменного продажу квитків та пред’явлення документу, що посвідчує особу, при посадці до поїзда.

До мене, як до народного депутата України, постійно звертаються громадяни із проханням посприяти у відміні практики іменного продажу квитків та пред’явлення документу, що посвідчує особу, при посадці до поїзда.
Такий механізм, що був ведений в дію в березні 2013 постановою КМУ №160 року нібито для боротьби із спекуляціями, створює багато незручностей для пасажирів і працівників «Укрзалізниці», призводить до зайвих витрат часу і ресурсів, та численних конфліктних ситуацій.
Аналогічний порядок на «Укрзалізниці» запроваджували у 2004 році, але у 2007 році його скасували, пояснивши відміну тим, що за три роки «паспортний режим» спричинив значні незручності для пасажирів і не приніс очікуваного ефекту.
Іменні залізничні квитки були частиною тотальної системи стеження і запроваджувалися злочинним режимом для спостереження за переміщеннями громадян та убезпечення від масових акцій протесту. За допомогою системи "паспортного контролю" на залізниці блокувалося придбання квитків «неблагонадійними особами», їх також висаджували із потягів - це відбувалося в багатьох містах України з моменту введення системи в дію.
Існування системи контролю за пересуваннями громадян характерне для поліцейських, а не демократичних держав, де поважають й дотримуються прав людини. Ставлення держави до усіх пасажирів, як до потенційних правопорушників є принизливим – воно свідчить, що органи державної влади будують свою діяльність на принципах неповаги та порушення фундаментальних прав людини.
Зазначений порядок є неправомірним і обмежує свободи людини, порушує право на приватне життя, гарантоване Конституцією України та Європейською конвенцією про захист прав людини. Він істотно обмежує свободу пересування, адже особа, яка, наприклад, втратила документи, не може скористатися залізничним транспортом. Законодавство чітко визначає, що свобода пересування не може обмежуватися через відсутність тих чи інших документів.
Система іменних залізничних квитків не лише створила незручності пасажирам, але й додала зайвого клопоту залізничникам. Збільшилися черги до залізничних кас, оскільки подвоївся час продажу квитка через необхідність введення касиром даних про особу, а під час посадки провідники виконують невластиві їм функції перевірки документів, що посвідчують особу.
В той же час іменні квітки не заважають спекуляції – перекупники, які діють в зговорі з касирами, за декілька хвилин приносять пасажиру необхідний квиток із потрібним прізвищем.
Із перекупниками і спекуляціями потрібно боротися за допомогою кращої організації руху потягів, додаткових поїздів, вдосконалення системи продажу проїзних документів, в тому числі електронних, та запровадження сучасних технологій.
Зважаючи на викладене, я звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням скасувати Постанову №160 від 6 березня 2013 року «Про внесення змін до Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом».
Такий механізм, що був ведений в дію в березні 2013 постановою КМУ №160 року нібито для боротьби із спекуляціями, створює багато незручностей для пасажирів і працівників «Укрзалізниці», призводить до зайвих витрат часу і ресурсів, та численних конфліктних ситуацій.
Аналогічний порядок на «Укрзалізниці» запроваджували у 2004 році, але у 2007 році його скасували, пояснивши відміну тим, що за три роки «паспортний режим» спричинив значні незручності для пасажирів і не приніс очікуваного ефекту.
Іменні залізничні квитки були частиною тотальної системи стеження і запроваджувалися злочинним режимом для спостереження за переміщеннями громадян та убезпечення від масових акцій протесту. За допомогою системи "паспортного контролю" на залізниці блокувалося придбання квитків «неблагонадійними особами», їх також висаджували із потягів - це відбувалося в багатьох містах України з моменту введення системи в дію.
Існування системи контролю за пересуваннями громадян характерне для поліцейських, а не демократичних держав, де поважають й дотримуються прав людини. Ставлення держави до усіх пасажирів, як до потенційних правопорушників є принизливим – воно свідчить, що органи державної влади будують свою діяльність на принципах неповаги та порушення фундаментальних прав людини.
Зазначений порядок є неправомірним і обмежує свободи людини, порушує право на приватне життя, гарантоване Конституцією України та Європейською конвенцією про захист прав людини. Він істотно обмежує свободу пересування, адже особа, яка, наприклад, втратила документи, не може скористатися залізничним транспортом. Законодавство чітко визначає, що свобода пересування не може обмежуватися через відсутність тих чи інших документів.
Система іменних залізничних квитків не лише створила незручності пасажирам, але й додала зайвого клопоту залізничникам. Збільшилися черги до залізничних кас, оскільки подвоївся час продажу квитка через необхідність введення касиром даних про особу, а під час посадки провідники виконують невластиві їм функції перевірки документів, що посвідчують особу.
В той же час іменні квітки не заважають спекуляції – перекупники, які діють в зговорі з касирами, за декілька хвилин приносять пасажиру необхідний квиток із потрібним прізвищем.
Із перекупниками і спекуляціями потрібно боротися за допомогою кращої організації руху потягів, додаткових поїздів, вдосконалення системи продажу проїзних документів, в тому числі електронних, та запровадження сучасних технологій.
Зважаючи на викладене, я звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням скасувати Постанову №160 від 6 березня 2013 року «Про внесення змін до Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом».
Геннадій Ткачук, для Главкому
http://glavcom.ua/articles/21038.html
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
Топ за тиждень
- Як зруйнувати країну 213
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 190
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 181
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 139
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 117
Популярне
-
Капітана судна, яке пошкодило газопровід у Балтійському морі, заарештували в Гонконгу
Бізнес 8653
-
Сі переграв Трампа: Кремль фактично здає Росію Китаю
Думка 7901
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 7192
-
Конфлікт цінностей та поділ України: кейс Алхім
Думка 3533
-
П’ять уроків Другої світової, щоб не було Третьої. Стаття глав МЗС семи країн
3246
Контакти
E-mail: [email protected]