Як запобігти кризі в енергетиці України
Енергетичний сектор України на порозі великих труднощів – про це кажуть фахівці, про це заявляють профільні асоціації, журналісти та гравці ринку.
Причини для таких невтішних прогнозів дійсно є.
Проблеми накопичувались не один місяць. І, оскільки рішення, які б суттєво вплинули на ситуацію, не були ухвалені, кількість нагальних питань зростала.
Пандемія коронавірусу лише прискорила погіршення ситуації. Карантинні заходи спричинили зниження ділової активності. І, відповідно, споживання електричної енергії.
Що зумовило важке становище енергетичного сектору України та що може врятувати його від кризи? Зупинимось на кількох головних проблемах, хоча, на жаль, їх значно більше.
Криза топ-менеджерів
Навіть будинок без господаря занепадає, що вже казати про підприємство чи організацію. Зараз ми зіткнулись із ситуацією відсутності менеджерів на ключових посадах у вітчизняній енергетиці.
Керівника не має НАЕК «Енергоатом», що генерує понад 50% електроенергії у країні. Не призначено головного менеджера ще однієї стратегічної держкомпанії – «Укренерго». Розподільчі регіональні компанії відчувають нестачу персоналу і потерпають від наслідків незадовільного технічного стану мереж.
Без очільника ще на початку минулого тижня було Міністерство енергетики та захисту довкілля. У четвер т.в.о. Міністра було призначено Ольгу Буславець – сподіваємось, тепер галузь отримає потужних поштовх до виходу з непростої ситуації.
Так само сподіваємося, що кадрові рішення вже найближчим часом будуть ухвалені і щодо інших згаданих посад. Адже відсутність керівника неминуче спричиняє дисбаланс у всіх процесах.
Дефіцит маневрових потужностей в енергосистемі
ОЕС (Об’єднана енергосистема) потерпає від суттєвих небалансів. Ще якихось десять років тому мало хто міг уявити, що Україна піде в ногу з усіма розвиненими країнами у сфері збільшення частки «зеленої» генерації.
Переконаний, проблеми не набули би таких масштабів, якби були створені умови для залучення інвесторів у будівництво високоманеврових піково-резервних генеруючих потужностей та систем акумулювання електричної енергії. Але маємо що маємо.
Тим не менш, введення в експлуатацію нових об’єктів ВДЕ відбувається швидкими темпами. За прогнозами НЕК «Укренерго», у 2020 році їхня встановлена потужність може зрости до 7,4 ГВт. І це, безперечно, гарні новини. Однак, без балансуючих потужностей та накопичувачів електроенергії ми ризикуємо відчути на собі регулярні відключення часів буремних 90-х та пригальмувати такий необхідний розвиток «зеленої» енергетики. Тому нагальність вирішення цих питань лише підвищується.
Такими рішеннями можуть бути:
1. Зниження «зелених» тарифів для сонячної генерації та використання зекономлених коштів на цільове будівництво акумулюючих потужностей поряд з об’єктами ВДЕ (повне державне або співфінасування з приватними інвесторами).
2. Запровадження аукціонів на будівництво маневрових потужностей з гарантією купівлі їхньої електроенергії протягом 10 років за фіксованим тарифом (механізм на кшталт «зеленого» тарифу).
3. Введення відповідальності за небаланси для об’єктів ВДЕ на сонці та вітрі.
Запуск «зелених» аукціонів
«Зелені» аукціони, як і функціонування «Гарантованого покупця» - є важливою складовою, без якої реформу ринку електроенергії не можна буде вважати успішною.
Саме «зеленим» аукціонам належить виконувати важливу роль у балансуванні. Також вони сприятимуть зниженню ціни на чисту електроенергію, що своєю чергою впливає на фінансовий стан «ГарПоку» та своєчасність виплат за «зеленим» тарифом.
Механізм мав запрацювати від 1 квітня цього року. Однак, як йшлося у повідомленні на сайті «ГарПоку», держоргани не затвердили низку необхідних для оголошення і проведення «зелених» аукціонів документів.
Рішення тут очевидне – відповідні державні органи мають посприяти затвердженню всіх необхідних документів, аби «процес пішов». Найбільш нагальним є проведення «зелених» аукціонів для нових об’єктів ВДЕ.
Стабільна фінансова нестабільність ДП «Гарантований покупець»
Нещодавно у ЗМІ з’явилась інформація про підготовку урядового проєкту про ліквідацію «Гарантованого покупця» та покладення його функцій від 1 травня на НАЕК «Енергоатом». Не підтримав таку ідею проєкт з енергетичної безпеки (ESP) Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та сам «ГарПок».
Ми, як учасники ринку, також висловлювали застереження щодо прийняття Урядом цього рішення. Створення ДП «Гарантований покупець» є важливою ланкою реформування ринку електроенергії, що нині триває. Сподіваємось, що зацікавлені урядові органи ретельно зважать усі «за» та «проти» і врахують усі можливі наслідки.
Але, звісно, не можна заперечувати факт важкого фінансового становища «ГарПок» і те, що це питання потребує швидкого та дієвого рішення.
Зробити це можна за допомогою таких кроків:
1. Знову-таки, знизити «зелений» тариф на сонячну електроенергію, частка якої у структурі сектору ВДЕ України занадто висока;
2. Відмовитись від практики перехресного субсидіювання для споживачів електроенергії;
3. Врегулювати проблему prePPA - договорів з купівлі-продажу електроенергії у компаній, що планують ввести в експлуатацію об’єкти ВДЕ та отримувати «зелений» тариф. Більшість генерації – сонячна. Оскільки переважна частка робіт відповідно до цих договорів не проведена, ще не пізно відтермінувати їх у спосіб, прийнятний для усіх сторін. Приміром, відклавши реалізацію на певний час. Таким чином будуть вивільнені поточні ресурси на збереження роботи наявних об’єктів.
Певні зрушення вже спостерігаємо, і це дає підстави для оптимізму. Одним з інструментів у випадку кризи неплатежів для фінансової підтримки «Гарпок» міг стати дозвіл виробникам «зеленої» енергії продавати її на «ринку на добу наперед».
Зокрема, НКРЕКП 15 квітня дозволила «Гарантованому покупцю» вийти на ринок з пропозиціями продажу електроенергії об’єктів ВДЕ на період карантину та ще протягом 30 днів після його завершення за ціною до 566,70 грн/МВт-г (ціна атомної електроенергії в рамках спеціальних зобов’язань (PSO).
Єдине, чого не вистачає – щоб сплата різниці між «зеленим» тарифом та актуальною на ринку ціною була покладена як зобов’язання на ДП після стабілізації ситуації. Будемо сподіватись, що регулятор ухвалить відповідні зміни.
Енергетичний сектор України постав перед низкою серйозних викликів. Деякі формувалися роками, такі як неспроможність Об’єднаної системи прийняти в мережу збільшену за рахунок об’єктів ВДЕ електроенергію, деякі, такі як проблеми реформи ринку електроенергії, досить нові. Однак в ситуації, коли ми стоїмо перед загрозою повномасштабної економічної кризи, спричиненої пандемією коронавірусу, важливо рухатись правильним шляхом.
Ми маємо скористатись цією дійсно надважкою ситуацією, щоб стати сильнішими. І в ці скрутні часи не повертатись до старих схем та джерел енергії, а навпаки, - ще більш наполегливо прагнути до чистого і енергетично незалежного майбутнього. Це майбутнє здатна принести Україні лише «зелена» генерація.
«Криза коронавірусу вже завдає значної шкоди всьому світу. Замість того, щоб збільшувати трагедію, дозволяючи їй перешкоджати переходам на чисту енергію, нам потрібно скористатися можливістю, щоб допомогти прискорити їх», - наголосив в одній зі своїх нещодавніх статей виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль.
Нам не просто потрібно, ми зобов’язані скористатися цією можливістю.
- Нехтування сигналу "Повітряна тривога" суддями і прокурорами - під час ракетних атак Лариса Криворучко 00:21
- Що зміниться із скасуванням Господарського кодексу України? Олеся Романенко вчора о 21:03
- Справа на мільярд Євген Магда 07.02.2025 09:57
- Коли спадщина стає відумерлою: юридичні тонкощі та судова практика Дмитро Зенкін 07.02.2025 09:00
- Військовослужбовець при виписці має право отримати комплект форми Дана Ярова 07.02.2025 07:49
- Не так страшен Трамп... Володимир Стус 06.02.2025 20:37
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки Юлія Мороз 06.02.2025 15:10
- Інвестиції – це нормально: чому потрібно відмовитися від негативних установок про гроші? Ірина Селезньова 06.02.2025 14:43
- Топ-5 ключових трендів українського бізнесу у 2024 році, які необхідно виправити Соломія Марчук 06.02.2025 14:19
- До 33-ї річниці встановлення україно-азербайджанських дипломатичних відносин Юрій Гусєв 06.02.2025 14:19
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 05.02.2025 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак 04.02.2025 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов 04.02.2025 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки 267
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 95
- Справа на мільярд 95
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? 74
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги 72
-
Меланія Трамп: десятка найдорожчих образів першої леді — весільна сукня Dior за $2 млн і не тільки
Життя 3246
-
Українці не є нацією вбивць, пане президенте Дудо!
Думка 3104
-
Пастка для Придністров'я. Як Росія хоче конвертувати поразку в Україні у перемогу в Молдові
2281
-
Верховний суд відмовився скасувати приватизацію Укртелекому
Бізнес 1839
-
У Балтійському морі пошкоджено підводний російський кабель
Бізнес 1422