Ухилення забудовників від участі в розвитку інфраструктури міста
ВСУ: спонукання замовника будівництва до укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури або можливість ухилення забудовників від участі в інфраструктурі міста.
У постанові від 22 березня 2017 року у справі №908/312/16 (№ 3-1553гс16) ВерховнийСуд України, застосувавши положення статей 2, 10, 40 Закону № 3038-VI, статей4, 9 Закону № 687-ХІV, дійшов висновку, що реконструкціябудівлі без забудови нової земельної ділянки не звільняє замовника відобов’язку укладення договору про пайову участь, а також від перерахуваннякоштів пайової участі. Тому неправомірна бездіяльність замовникащодо його обов’язку взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортноїі соціальної інфраструктури населеного пункту є протиправною формою поведінки,внаслідок якої міськрада була позбавлена права отримати на розвитокінфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів (упущена вигода), щоперебуває у безпосередньому причинному зв’язку із наведеною неправомірноюбездіяльністю відповідача, а сукупність наведених елементів є підставою длязастосування такої міри відповідальності як стягнення збитків.
Аналогічну правову позицію наведено у постанові ВерховногоСуду України від 1 лютого 2017 року у справі № 3-1441гс16.
Більше того, 25.05.2017 р. Верховний Суд України в розрізісправи № 3-187гс17 дослідивпитання щодо спонукання замовника будівництва до укладення договору пропайову участь у розвитку інфраструктури та підстав пайової участі забудовниківв інфраструктурі міста.
Таким чином суди вказали наступне: 1) реконструкціяіснуючої забудови є різновидом забудови території, а отже пов’язана зобов’язком замовника укласти договір про пайову участь з відповідною радою; 2)саме на замовника покладено обов’язок укладення договору про пайову участь тасплати відповідних коштів; 3) в разі не укладання пайового договору зміськрадою та не прийняття участі розвитку інженерно-транспортної та соціальноїінфраструктури населеного пункту дії/бездіяльність замовника вважаютьсянеправомірними та підлягають обкладенням господарськими санкціями.
Крім того, посилання судів на сплив граничного терміну дляукладення такого виду договору є помилковим, оскільки строк, визначений закономдля укладення договору пайової участі, – протягом 15 днів із дня реєстраціїзвернення замовника про його укладення, але до прийняття об’єкта будівництва вексплуатацію, – встановлено саме для добровільного виконання стороноюзазначеного обов’язку, отженевиконання такого зобов’язання свідчить про порушення замовником свогообов’язку, встановленого законом, і не звільняє останнього від укладеннядоговору.
Матеріал по темі: «Пайова участь забудовників вінфраструктурі міста» та «Обов’язок замовника будівництва укласти договір пропайову участь»
Разом із тим 06.09.2017 р. у справі №3-813гс17 Верховний суд України вказав,що дія положень статті 40 Закону № 3038-VI не поширюється на ТОВ, оскільки укладеннядоговору про пайову участь є обов’язковим на етапі до прийняття об’єктабудівництва в експлуатацію. Оскільки об’єкт будівництва вжеприйнято в експлуатацію, відповідач не несе обов’язку укладати договір пропайову участь і сплачувати пайовий внесок після прийняття об’єкта будівництва вексплуатацію, а тому дії відповідача не містять елементів складуцивільного правопорушення і немає підстав для відшкодування позивачеві збитківу виді упущеної вигоди.
ВИСНОВОК: з вищевикладеного вбачаються явні протиріччя, так яквисновки у справах № 3-187гс17 та № 3-813гс17 зроблені Верховним судом Україниявно протилежні…
Таким чином, обов’язок замовника будівництва укластидоговір про пайову участь залежить не від Закону, а від судової практики, яканаявна «в рукаві» адвоката та суду!
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський вчора о 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова вчора о 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова вчора о 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 176
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 53
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 18961
-
Лідер картелю ОПЕК несподівано перевищив квоту з видобутку нафти
Бізнес 5765
-
Після п’яти років полону відкрив ресторан. Історія танкіста, який став підприємцем
Бізнес 5360
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4945
-
Україна за допомогою ЄБРР запустить нову фондову біржу: меморандум
Фінанси 4853