Штраф за пост на Facebook: за які порушення заплатять українці під час виборів?
Через зростаючу роль соціальних мереж у повсякденному житті, виборчий процес також став предметом публікацій. Що є порушенням та як реагує суд?
Нещодавно Володимир Зеленський та Олег Ляшко стали учасниками скандалу, коли показали журналістам свої виборчі бюлетені під час президентських перегонів в Україні.
Дійсно, згідно законодавства про вибори, голосування є таємним, а контроль за волевиявленням виборців забороняється. Це означає, що фотографування або відеофіксація в будь-який спосіб результатів голосування, а також демонстрація виборцем бюлетеня у приміщенні для голосування забороняються і є порушенням таємниці голосування.
Однак, через зростаючу роль соціальних мереж у повсякденному житті, виборчий процес також став предметом публікацій. Зокрема, українці почали демонструвати на Фейсбуці свої бюлетені із позначкою навпроти того чи іншого кандидата. Чи є це порушенням та як реагує суд?
Судові штрафи за публікацію бюлетеня в соцмережах
Тількі-но закінчилася президентська виборча кампанія в Україні, як з’явилися судові рішення стосовно порушень правил агітації в мережі Інтернет.
Так, по даним моніторингу порушення цифрових прав в Україні, що проводився Коаліцією «За вільний Інтернет» за підтримки Counterpart International у травні цього року, в реєстрі судових рішень опубліковано аж сім таких справ. Два з них закінчилися для порушників штрафами.
Зокрема, у своєму судовому рішенні суддя Жовтневого районного суду м.Дніпро встановив, що 21 квітня 2019 року о 13 годині 40 хвилин, громадянин опублікував на своїй сторінці Facebook фото, де зображено виборчій бюлетень, чим здійснив агітацію у день виборів.
Ймовірно, у рішенні йдеться про голову Дніпропетровської обласної ради Гліба Пригунова, який сфотографувався із бюлетенем та виклав його у Facebook. Згодом він видалив світлину зі своєї сторінки, про що повідомляв місцевий сайт Depo.Дніпро.
За рішенням суду від 26 квітня 2019 року, порушник, проголосувавши у кабіні, вийшов та направився до виборчої скриньки, однак зупинився, оскільки на його шляху було багато преси, яка його фотографувала.
Пізніше йому у месенджер надіслали одне із вищезазначених фото і він виклав його на Fecebook на своїй сторінці, однак згодом видалив, через тиск громадських активістів, які у коментарях повідомляли, що такими діями він порушує виборче законодавство.
Попри не визнання своєї провини Головою Дніпропетровської облради, суд визнав його винним у скоєнні адміністративного правопорушення та наклав штраф 850 гривень на користь держави, а також 384 гривні судового збору. Разом — 1 234 гривні.
Цей випадок непоодинокий, у травні було ще щонайменше одне судове рішення про притягнення до відповідальності і стягнення штрафу у розмірі 510 гривень в Дніпровському районному суді м. Києва за публікацію фото виборчого бюлетеня в соціальній мережі Facebook.
Водночас, аналіз Коаліції «За вільний Інтернет» дозволяє зробити висновок про відсутність сталої судової практики в цій сфері.
Зокрема, провадження по аналогічним справам закривались у Лубнах Полтавської області через відсутність необхідних відомостей в матеріалах, які передавались до суду поліцією. У Херсоні суд повернув матеріали органам поліції на доопрацювання, хоча Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає такої процедури. Тим часом, у Запоріжжі суд взагалі дійшов висновків, що подібна демонстрація бюлетенів не є правопорушенням.
Що говорять медіаюристи?
Коаліція «За вільний Інтернет» звертає увагу, що у держави є позитивні обов’язки врегульовувати правовідносини таким чином, щоби запобігати порушенням будь-яких цифрових прав з боку приватних осіб.
“Законодавство та практика його застосування має дати більш чітку відповідь щодо демонстрації в мережі Інтернет результатів власного волевиявлення. Чи це просто демонстрація волевиявлення чи все ж таки протиправна поведінка у сфері виборчого законодавства.”, — коментує медіаюрист, виконавчий директор ГО “Платформа прав людини” Олександр Бурмагін, — “Якщо це є правопорушенням, то вони мають припинитись, а практика притягнення до відповідальності бути більш сталою і однозначною”, — додадає він.
Віта Володовська, юристка ГО “Лабораторія цифрової безпеки” звертає увагу, що українське виборче законодавство на сьогодні не містить спеціальних правил щодо висвітлення виборів чи агітації в Інтернеті.
“Дійсно, є загальні правила, що стосуються заборони агітувати у день виборів, які діють незалежно від способу поширення інформації (ТБ, радіо, онлайн, зовнішня реклама тощо). Проте, не всяка публікація результатів власного волевиявлення може вважатися такою агітацією. До прикладу, якщо особа публікує фото зіпсованого бюлетеню («проти всіх») чи коли і без публікації зрозуміло, що кандидат голосуватиме сам за себе”, — говорить експертка.
Таким чином, до уваги мають братися і особа «агітатора» та його вплив, і текст який супроводжує фото бюлетеня та ще низка факторів, які дозволяють виключити малозначність порушення. В інакшому випадку, на думку юристів, формальне застосування такої норми лише створить зайве навантаження на суди та правоохоронців.
Нагадаємо, що позачергові вибори до Верховної Ради України IX скликання повинні відбутися 21 липня 2019 року.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 724
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 31287
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 28985
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24952
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8211
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7372