Здорожчання продуктів: хто має найбільший прибуток
Хотілося б змістити акценти з виробників і розповісти про тих, хто отримує найбільші прибутки у ланцюгу постачання продукції до столу українців. Мова про торговельні мережі.
Продукти харчування становлять майже половину споживчого кошика українців. Тому й не дивно, що увага громадян прикута до цінників на полицях магазинів і ця тема завжди викликає жвавий інтерес.
Ми знаємо, що останніми місяцями фактор енергоресурсів у собівартості продуктів в Україні став дуже високим. І, безумовно, це змушує виробників мінімально підіймати ціни на свій продукт. Бо окрім енергоносіїв, наприклад, для виробників молока на 40%-50% зросли витрати на білкові корми, на 40% збільшилась ціна на власновирощені корми і на 25% — на ветеринарні препарати. Окрім того, для всіх учасників галузі втричі підскочили ціни на мінеральні добрива та логістику.
Однак, хотілося б змістити акценти з виробників і розповісти про тих, хто отримує найбільші прибутки у ланцюгу постачання продукції до столу українців. Мова про торговельні мережі.
Монопольне становище на ринку ритейлу дає їм можливість робити націнки на продукти харчування до 40%. Зрештою, все це призводить до того, що ціна, за якою продукція продається на прилавку, на 40% вища, ніж ті гроші, які в результаті отримують товаровиробники.
Окрім того, користуючись своєю монополією, торгові мережі нав’язують агровиробнику чи переробнику невигідні умови співпраці. Зокрема, супермаркети безпідставно відтерміновують розрахунки за отриману продукцію. Часто затримка з виплатами коштів за товар може тривати 90, а то і 120 днів, що призводить до постійного дефіциту обігових коштів у виробників. Для торговельних мереж ці кошти стають безвідсотковим кредитом, яким вони користуються протягом необхідного їм часу. Це дає змогу завозити імпортні товари, за які потрібно розраховуватись наперед, та відкривати нові центри.
Виходячи з цього, на законодавчому рівні варто ввести державне регулювання цін на соціально-значущі продукти через встановлення максимальної торгової націнки не менше 5% і не більше 15% від відпускної ціни виробника. Такий крок сприятиме стабілізації, а то і зниженню цін на продукти для громадян.
- Щодо накладення штрафів одним державним органом за виконання вказівок іншого Олександр Серт вчора о 22:46
- Критично важливі підприємства мають підтвердити свій статус до 28 лютого 2025 року Віталій Соловей вчора о 21:46
- Ракети та дрони тиснуть на психіку Євген Магда вчора о 16:44
- Чому ChatGPT не замінить людей, а допоможе їм стати ефективнішими Ярослав Кондратюк вчора о 11:50
- Rebuild Ukraine: ключовий крок у відбудові України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 11:31
- Вид судового провадження щодо визначення місця проживання дитини Євген Морозов вчора о 09:47
- С кем собрался воевать Дональд Трамп? Володимир Стус вчора о 01:39
- Право на гідність: шлях до інклюзії та рівності Данило Зелінський 27.11.2024 14:24
- Якнайкращі інтереси дитини: адвокатський погляд на визначення місця проживання дитини Світлана Приймак 27.11.2024 11:00
- Можливість оскарження ухвал Вищого антикорупційного суду у справі про застосування санкцій Євген Морозов 27.11.2024 10:49
- Мобилизация 50+: действительно ли существует запрет? Віра Тарасенко 26.11.2024 21:58
- Сила особистого бренду Наталія Тонкаль 26.11.2024 18:43
- Як ініціювати приватизацію обʼєкту та організувати роботу з Фондом державного майна Віталій Жадобін 26.11.2024 15:31
- ЄС затвердив нові вимоги до промислових зразків Дмитро Зенкін 26.11.2024 14:11
- Чи мають право слідчі відібрати ваш телефон? Сергій Моргун 26.11.2024 11:20
-
Найстаріший чоловік у світі: новий рекорд у Книзі Гіннеса
Життя 26559
-
Новий аграрний єврокомісар назвав українське сільське господарство "слоном у кімнаті"
Бізнес 19970
-
ПУМБ хоче залучити частину клієнтів monobank
Фінанси 12286
-
Центробанк РФ негайно оголосив, що припиняє купувати валюту на тлі падіння рубля
Фінанси 11358
-
Без Пушкіна: у Харкові перейменували театр на честь українського письменника
Життя 11015