Здорожчання продуктів: хто має найбільший прибуток
Хотілося б змістити акценти з виробників і розповісти про тих, хто отримує найбільші прибутки у ланцюгу постачання продукції до столу українців. Мова про торговельні мережі.
Продукти харчування становлять майже половину споживчого кошика українців. Тому й не дивно, що увага громадян прикута до цінників на полицях магазинів і ця тема завжди викликає жвавий інтерес.
Ми знаємо, що останніми місяцями фактор енергоресурсів у собівартості продуктів в Україні став дуже високим. І, безумовно, це змушує виробників мінімально підіймати ціни на свій продукт. Бо окрім енергоносіїв, наприклад, для виробників молока на 40%-50% зросли витрати на білкові корми, на 40% збільшилась ціна на власновирощені корми і на 25% — на ветеринарні препарати. Окрім того, для всіх учасників галузі втричі підскочили ціни на мінеральні добрива та логістику.
Однак, хотілося б змістити акценти з виробників і розповісти про тих, хто отримує найбільші прибутки у ланцюгу постачання продукції до столу українців. Мова про торговельні мережі.
Монопольне становище на ринку ритейлу дає їм можливість робити націнки на продукти харчування до 40%. Зрештою, все це призводить до того, що ціна, за якою продукція продається на прилавку, на 40% вища, ніж ті гроші, які в результаті отримують товаровиробники.
Окрім того, користуючись своєю монополією, торгові мережі нав’язують агровиробнику чи переробнику невигідні умови співпраці. Зокрема, супермаркети безпідставно відтерміновують розрахунки за отриману продукцію. Часто затримка з виплатами коштів за товар може тривати 90, а то і 120 днів, що призводить до постійного дефіциту обігових коштів у виробників. Для торговельних мереж ці кошти стають безвідсотковим кредитом, яким вони користуються протягом необхідного їм часу. Це дає змогу завозити імпортні товари, за які потрібно розраховуватись наперед, та відкривати нові центри.
Виходячи з цього, на законодавчому рівні варто ввести державне регулювання цін на соціально-значущі продукти через встановлення максимальної торгової націнки не менше 5% і не більше 15% від відпускної ціни виробника. Такий крок сприятиме стабілізації, а то і зниженню цін на продукти для громадян.
- Міцний крафт в Україні: як недосконале законодавство гальмує галузь Катерина Камишева 00:16
- Імпорт російського урану до Німеччини зріс майже 70%. Володимир Горковенко вчора о 22:07
- Чи є місце Ханукії в центрі Києва? Олег Вишняков вчора о 13:28
- Про газ для "чайників" Євген Магда вчора о 12:23
- Особливості аудиту земельних ділянок для успішної реалізації будівельних проєктів Ольга Сидорчук вчора о 11:39
- Витяг з держреєстру не є належним доказом самопредставництва в суді для юрособи Євген Морозов вчора о 09:35
- Як стати відомим адвокатом за 1 рік? Тетяна Лежух 02.01.2025 16:26
- Як українським трейдерам успішно працювати на біржі EPEX Spot Ростислав Никітенко 02.01.2025 12:29
- Синьо-жовтий прапор у Гаазі: як Україна змінює правила глобального правосуддя Дмитро Зенкін 02.01.2025 12:05
- Юридичні послуги у 2025 році: виклики, перспективи та етика професії Світлана Приймак 02.01.2025 10:00
- Стягнення на один і той самий предмет іпотеки в різні способи Євген Морозов 02.01.2025 09:48
- ПЗУ "Про ринок деревини" – найкраща робоча модель захисту вітчизняних деревообробників Юрій Дюг 02.01.2025 09:08
- Статистика 2024: Як форензик допомагає виявити фінансові злочини Артем Ковбель 02.01.2025 02:12
- О распаде (разделе, национализации) крупнейших мировых ТНК Володимир Стус 01.01.2025 22:56
- 5 причин, навіщо складати CELPIP у 2025 році? Олександра Смілянець 01.01.2025 12:25
-
Вартість електрики в Німеччині впала нижче нуля. Цей феномен трапляється дедалі частіше
Бізнес 105265
-
Кінець епохи. Що буде з мережею АЗС "Авіас"
Бізнес 87131
-
До України їдуть ракети Sea Sparrow. Що це за зброя і як для них адаптували радянські "Буки"
Технології 46041
-
"Пропускна здатність русла була майже нульова". Біля Києва розчистили річку за 11 млн
Бізнес 12826
-
У Вознесенську відновив роботу залізничний вокзал – фото
Бізнес 12435