Чому енергосервіс заважає розвитку зрошення в Україні?
«Питання збереження та відновлення раціонального використання водних ресурсів потребує розгляду на високому рівні» Володимир Зеленський
Всеукраїнська Аграрна рада у своїй роботі, особливо в умовах зміни клімату, значну увагу приділяє стратегії розвитку зрошення в Україні. Ще влітку, під час круглого столу у Новій Каховці за участі науковців, аграріїв та політиків, присвяченому питанню зрошення, ми наголошували: аби аграрії не боялись інвестували кошти у зрошення, держава має створити відповідні умови.
Надзвичайно великою проблемою для аграріїв є високі тарифи на воду для поливу земель. Однією з причин цього є робота енергосервісних компаній, які встановлюють енергозберігаюче обладнання на насосні станції за завищеними цінами. Покриття витрат потім лягає на плечі аграріїв.«Аналіз уже укладених енергосервісних договорів та тендерних пропозицій свідчить про непрозорість при закувлі послуг, необґрунтованість та недоцільність укладання договорів. Адже запровадження енергосервісу на прописаних умовах веде не до здешешевлення послуг поливу, а навпаки — лягає тягарем на плечі аграріїв на кілька років», — розповідає учасник ВАР, голова громадської спілки «Асоціація водокористувачів» Володимир Хвостов.
Давайте більш детальніше розберемось, у чому справа. Компанії, які перемогли і розпочали здійснювати енергосервіс насосних станцій, невідомі на ринку України. Більше того, розмір платежів на користь енергосервісних компаній за вже укладеними договорами в середньому складає 12-13 млн грн за весь строк дії договору при реальній собівартості 2-3 млн грн. За цих умов фактичне виконання зобов’язань управлінь водного господарства зі сплати енергосервісних платежів покладається на водокористувачів, тобто, на тих самих аграріїв, яким обіцяють створити гідні умови для інвестицій у зрошення.
Тому, дуже важливо, щоб в найближчий час було скасовано тендери із закупівлі послуг енергосервісу, що вже відбулись, та розірвано відповідні договори, оскільки вони завдають економічної шкоди державі. Лише за таких умов ми побачимо, що держава дійсно зацікавлена у виробленні дієвого механізму відновлення та подальшому розвитку зрошення.
- Міцний крафт в Україні: як недосконале законодавство гальмує галузь Катерина Камишева 00:16
- Імпорт російського урану до Німеччини зріс майже 70%. Володимир Горковенко вчора о 22:07
- Чи є місце Ханукії в центрі Києва? Олег Вишняков вчора о 13:28
- Про газ для "чайників" Євген Магда вчора о 12:23
- Особливості аудиту земельних ділянок для успішної реалізації будівельних проєктів Ольга Сидорчук вчора о 11:39
- Витяг з держреєстру не є належним доказом самопредставництва в суді для юрособи Євген Морозов вчора о 09:35
- Як стати відомим адвокатом за 1 рік? Тетяна Лежух 02.01.2025 16:26
- Як українським трейдерам успішно працювати на біржі EPEX Spot Ростислав Никітенко 02.01.2025 12:29
- Синьо-жовтий прапор у Гаазі: як Україна змінює правила глобального правосуддя Дмитро Зенкін 02.01.2025 12:05
- Юридичні послуги у 2025 році: виклики, перспективи та етика професії Світлана Приймак 02.01.2025 10:00
- Стягнення на один і той самий предмет іпотеки в різні способи Євген Морозов 02.01.2025 09:48
- ПЗУ "Про ринок деревини" – найкраща робоча модель захисту вітчизняних деревообробників Юрій Дюг 02.01.2025 09:08
- Статистика 2024: Як форензик допомагає виявити фінансові злочини Артем Ковбель 02.01.2025 02:12
- О распаде (разделе, национализации) крупнейших мировых ТНК Володимир Стус 01.01.2025 22:56
- 5 причин, навіщо складати CELPIP у 2025 році? Олександра Смілянець 01.01.2025 12:25
-
Вартість електрики в Німеччині впала нижче нуля. Цей феномен трапляється дедалі частіше
Бізнес 105405
-
Кінець епохи. Що буде з мережею АЗС "Авіас"
Бізнес 87346
-
До України їдуть ракети Sea Sparrow. Що це за зброя і як для них адаптували радянські "Буки"
Технології 46177
-
"Пропускна здатність русла була майже нульова". Біля Києва розчистили річку за 11 млн
Бізнес 12853
-
У Вознесенську відновив роботу залізничний вокзал – фото
Бізнес 12436