Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Проблематикапитання також обумовлена і тим, що відповідно до статті 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органудосудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчиненнякримінального правопорушення. Однак частина 2 вказаної статтіговорить, що якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомопро обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення,розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.
Проте не зовсім зрозумілим є те, як же бути, якщо прокурор не визначить такупідслідність і всі матеріали в подальшому будуть передані до суду.
Про існування даної проблеми неодноразово заявляв Керівник СпеціалізованоїАнтикорупційної Назар Холодницький, який звернувся за роз’ясненнями з цьогопитання до різних компетентних органів.
Цікаву правову позицію з даного питання, сформулював Вищий Спеціалізованийсуд з розгляду цивільних та кримінальних справ України.
Так, увідповідь, на вищевказане звернення Назара Холодницького, нарада суддів судовоїпалати ВССУ дійшла до наступних висновків: «…проведення досудового розслідування кримінальногопровадження, зокрема, проведення окремих слідчих дій, заходів забезпеченнякримінального провадження, органом, до компетенції якого, згідно ізпроцесуальним законодавством, не віднесено його здійснення, порушує загальнізасади законності здійснення кримінального провадження та унеможливлюєвиконання завдань кримінального провадження». Крім того суд звернув увагу нате, що «…відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України, зібранітаким чином докази можуть бути визнані в суді недопустимими. Водночас,питання допустимості тих чи інших доказів вирішується під час судового розглядусудом, який здійснює розгляд кримінального провадження…»
Отже, на сьогоднішній день існуєзаконодавча неврегульованість, яка створює передумови до визнання недопустимимидоказів, які отримані з порушення правил підслідності.
13.01.2017 21:22
Правова проблема визначення підслідності у кримінальних провадженнях
Проблема лежить в площині предметної та територіальної підслідності, які в статті 216, 218 КПК України встановлюють чіткі рамки, за якими кожний вид кримінального правопорушення, який міститься в кримінальному кодексі України, відноситься до компетенція то
Останнім часом все більшерозгортається дискусія з приводу порушення правил підслідності кримінальнихпроваджень з боку різних правоохоронних органів і, зокрема, між органамипрокуратури та Національного антикорупційного бюро України. Проблема лежить вплощині предметної та територіальної підслідності, які в статті 216, 218 КПКУкраїни встановлюють чіткі рамки, за якими кожний вид кримінальногоправопорушення, який міститься в кримінальному кодексі України, відноситься докомпетенція того чи іншого правоохоронного органу, а злочини, що вчиненні в межах територіальноїюрисдикції одного органу не можуть розслідуватись органом, який знаходиться вмежах іншої юрисдикції.Тому виникає цілком логічнезапитання, як же бути з проведеними процесуальними діями та доказами, які отримані тими правоохоронниморганом, який в силу даних положень КПК України не мав права здійснюватирозслідування конкретного виду злочину.
На це питання чітко даєвідповідь п.2 ч.3 статті 87 КПК, яка говорить,що недопустимими є докази, які отримані після початку кримінального провадженняшляхом реалізації органом досудового розслідування чи прокуратури своїхповноважень, не передбачених кодексом.
В даному випадку,буквально розуміючи дану статтю, можна з впевненістю сказати, що предметнапідслідність, наявна у кожного правоохоронного органу і окреслює коло йогопроцесуальних повноважень. Більше того, варто звернутись до статті 19Конституції України яка встановлює, що органи державної влади та органимісцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законамиУкраїни.
На це питання чітко даєвідповідь п.2 ч.3 статті 87 КПК, яка говорить,що недопустимими є докази, які отримані після початку кримінального провадженняшляхом реалізації органом досудового розслідування чи прокуратури своїхповноважень, не передбачених кодексом.
В даному випадку,буквально розуміючи дану статтю, можна з впевненістю сказати, що предметнапідслідність, наявна у кожного правоохоронного органу і окреслює коло йогопроцесуальних повноважень. Більше того, варто звернутись до статті 19Конституції України яка встановлює, що органи державної влади та органимісцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законамиУкраїни.
Проблематикапитання також обумовлена і тим, що відповідно до статті 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органудосудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчиненнякримінального правопорушення. Однак частина 2 вказаної статтіговорить, що якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомопро обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення,розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.
Проте не зовсім зрозумілим є те, як же бути, якщо прокурор не визначить такупідслідність і всі матеріали в подальшому будуть передані до суду.
Про існування даної проблеми неодноразово заявляв Керівник СпеціалізованоїАнтикорупційної Назар Холодницький, який звернувся за роз’ясненнями з цьогопитання до різних компетентних органів.
Цікаву правову позицію з даного питання, сформулював Вищий Спеціалізованийсуд з розгляду цивільних та кримінальних справ України.
Так, увідповідь, на вищевказане звернення Назара Холодницького, нарада суддів судовоїпалати ВССУ дійшла до наступних висновків: «…проведення досудового розслідування кримінальногопровадження, зокрема, проведення окремих слідчих дій, заходів забезпеченнякримінального провадження, органом, до компетенції якого, згідно ізпроцесуальним законодавством, не віднесено його здійснення, порушує загальнізасади законності здійснення кримінального провадження та унеможливлюєвиконання завдань кримінального провадження». Крім того суд звернув увагу нате, що «…відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України, зібранітаким чином докази можуть бути визнані в суді недопустимими. Водночас,питання допустимості тих чи інших доказів вирішується під час судового розглядусудом, який здійснює розгляд кримінального провадження…»
Отже, на сьогоднішній день існуєзаконодавча неврегульованість, яка створює передумови до визнання недопустимимидоказів, які отримані з порушення правил підслідності.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
Топ за тиждень
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 150
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 96
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 92
Популярне
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 27461
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 20159
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
15781
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 7839
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 6301
Контакти
E-mail: [email protected]