Світова продовольча криза та шантаж з боку Кремля
Світова продовольча криза
Світова продовольча криза, яку пророкують експерти, не пов'язана з нестачею продовольства, а є наслідком порушенням логістичних шляхів постачання зернових у країни-імпортери, зі стрімким зростанням цін на нього, тому стане менш доступним для населення бідних країн Близького Сходу, Африки та Азії.
Що ж до України, то за оцінками травневого звіту USDA у наступному маркетинговому році (для пшениці — липень 2022/червень 2023, грубих зернових (кукурудза та ячмінь) — вересень 2022/серпень 2023) виробництво пшениці скоротиться на 11,5 млн тонн (з 33,0 до 21,5 млн тонн), грубих зернових — на 27 млн тонн (з 53,5 млн тонн до 26,5 млн тонн).
При цьому слід враховувати, що переважно Україна експортує фуражне зерно.
У той же час у наступному МР світове виробництво пшениці прогнозується у розмірі 774 млн тонн, споживання — 784 млн тонн, перехідні запаси — 267 млн тонн (у Східній Азії, переважно у Китаї — 144 млн тонн).
Світове виробництво грубих зернових — 1476 млн тонн, споживання — 1480 млн тонн, перехідні запаси — 330 млн тонн (у Східній Азії, переважно у Китаї — 209 млн тонн).
Отже, з наведених даних не важко зрозуміти, що випадіння частини експорту українських зернових з міжнародної торгівлі не може призвести до голоду в світі, як це пророкують деякі іноземні діячі.
Насправді, єдиним питанням, яке потребує вирішення — компенсація зростання цін на продовольство для бідних країн. Для цього мають бути задіяні розвинені країни світу та міжнародні фінансові інституції на кшталт FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН), МВФ, Світовий банк.
Тому нагнітання істерії навколо теми блокади експорту зернових з України можуть бути пов'язані зі спробою лобіювання інтересів Російської імперії та намаганням послабити санкційний режим проти неї.
Сподіваюсь, що керівництву західних країн вистачить впевненості в собі і готовності не піддаватись шантажу з боку збожеволілого диктатора фашистського режиму Російської імперії та не почати знову загравати з ним.
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 18430
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 15108
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6170
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3391
-
Леді Гага прокоментувала провал фільму "Джокер: Божевілля на двох" – деталі
Життя 2549