Імпорт, демпінг, збитки – криза на енергоринку України лише поглиблюється
Ринок електроенергії, НКРЕКП
Сьогодні у країнах-сусідах України біржова ціна струму – в два рази вища. В інші періоди в окремих країнах, зокрема Словаччини, вони знижуються нижче ніж в Україні, а потім в екстраординарні дні може підвищуватись в три-п’ять-десять разів. Так працює ринок електроенергії в Європи. Той ринок, до якого Україна має приєднатись у 2022 році.
На жаль, в Україні все працює дещо інакше. Прихід популістів до влади, майже повністю зупинив впровадження реформи енергоринку. Після його відкриття у 2019 році було введено безліч адміністративних обмежень, які не дозволили запрацювати ринку електроенергії за європейським зразком. Це призвело до дуже сумних наслідків:
- Збитки галузі зараз становлять десь 50 млрд грн.
- Збитковість державних виробників електроенергії – Центренерго, Енергоатом, Укренерго – замість прибутків у 2018-2019 рр.
- Збільшення дотацій державним шахтам до 5 млрд грн на рік, з яких 1,4 млрд видатків не передбачених держбюджетом.
- Плата 3 млрд грн за електроенергію, імпортовану у державних компаній країн з антиукраїнськими авторитарними режимами, які викрадають, катують та вбивають власних громадян: Бєленерго (Лукашенко), Інтер РАО (Путін).
- Борги перед виробниками з відновлювальних джерел енергії сягали 27 млрд грн.
- Майже повна зупинка інвестицій в галузь, на фоні лідерства галузі за інвестиціями протягом попередніх 5 років.
Це наслідок тотальної некомпетентності і корупції, яка полягає у лобізмі на користь Росії та великих вітчизняних споживачів струму. Головний відповідальний за ринок електроенергії орган – НКРЕКП. Її голова Валерій Тарасюк є послідовним прихильником імпорту з Росії та штучного заниження цін нижче собівартості виробництва державних енергогенерувальних підприємств. Таким чином генерація – атомна і теплова – субсидіюють приватних промислових виробників, які належать відомим олігархам. А збитки покривають за рахунок платників податків та шляхом нових державних запозичень, які згодом доведеться повертати за рахунок українських громадян.
Задля того щоб Україна мала можливість від’єднатися від енергосистеми Росії та стати повноправним учасником європейського ринку, мати вільну торгівлю від Португалії до України, уряду доведеться дати раду з таким сплюндрованим ринком електроенергії.
Зокрема:
- Ліквідувати перехресне субсидіювання населення. Це болісне політичне рішення мав прийняти ще Гройсман, але дуже сподівався на продовження політичного життя. Марно.
- Ліквідувати штучні обмеження на ринку – прайскепи (граничних цін).
- Ліквідувати корупційні схеми з маніпуляцій окремих трейдерів, які призводять до пограбунку державних виробників.
- Прийняти вольові рішення щодо зміни складу НКРЕКП, який не готовий і не буде приймати рішення викладені вище.
Якщо ми подивимось на ціни в Європі сьогодні, ми побачимо, що вони вище подеколи в два рази за українські. Якби ми були частиною цього ринку і були вирішені ряд інфраструктурних питань, Україна б заробляла великі гроші на збільшені постачань струму в Європу, наші АЕС працювали б на повному завантажені. І давали б багатомільярдні дивіденди в бюджет, а не мультиплікували збитки. Так, ціни для промисловості також були б дещо виші. Але, як і в Європі, вони б залежали від загальної ситуації, а не від одної – двох маніпуляцій на ринку та демпінгового імпорту з Росії, тощо.
На жаль, поки що не видно жодного поступу у цьому напряму з боку влади.
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук вчора о 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак вчора о 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак вчора о 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- "Браслети" правосуддя: коли електронний контроль стає зайвим 241
- Точний прогноз, що змінює все 95
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 77
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 73
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 71
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 25529
-
Найдефіцитніші професії у Польщі у 2025 році: які зарплати пропонують
Бізнес 2559
-
"Люди хочуть подорожувати". Пасажирообіг світових авіакомпаній у 2024 році досяг рекорду
Бізнес 2275
-
Саудівська Аравія запускає перший п’ятизірковий поїзд на Близькому Сході – візуалізація
Життя 2140
-
ЄС надасть Молдові 64 млн євро, третину – на газ для Придністров'я
Бізнес 1784