Маніпуляції заступника Голови Верховного Суду пана Львова
Судова реформа.
Прочитав на “Цензор.нет” інтерв'ю із заступником Голови Верховного Суду Богданом Львовим.
Безліч разів казав, що в судовій реформі, яка розпочалася за часів президентства Порошенка, саме обрання нового складу суддів ВС є фактично єдиною світлою плямою. Загальна професійна якість рішень суддів ВС у більшості правників принципових зауважень не викликає.
Подальша реформа судової системи, з очищенням судової системи на рівні судів першої інстанції та апеляційних судів, заблокована вже нинішньою владою на чолі з нашим видатним потерпілим сучасності.
Так от, попри позитивне ставлення до діяльності ВС, коли читаю інтерв'ю з цілим заступником Голови ВС, який повторює аргументи з маніпулятивною грою з цифрами, у мене виникає роздратування. Бо розумію, що громадян свідомо дурять.
Пан Львов у згаданому інтерв’ю на питання журналіста про довіру до судової системи відповідає:
“- Я б взагалі зараз слово "довіра" не використовував. Через підвищену інтенсивність його застосування воно як лексична одиниця втратило свій зміст та має певне негативне забарвлення. Застосовується, зазвичай, для того, щоб продемонструвати – довіри немає. Проте я б послуговувався сухими цифрами офіційної статистики. Якщо взяти навіть останні п’ять років, загальна кількість справ, які були розглянуті судами першої інстанції та не оскаржувалися до апеляційної чи касаційної, з якими сторони (навіть ті, що програли) погодилися, перевищує 80 % (із тих, що перебували на розгляді). Цей показник коливається від 82 до 86 %…”
На жаль, наші журналісти, як правило, погано розуміються на проблематиці, з якої беруть інтерв’ю, тому не відчувають, коли їм “розвішують локшину на вуха”.
В чому маніпулятивність використання цих статистичних даних?
Річ у тім, що левова частина справ, які розглядаються судами першої інстанції, у порядку адміністративних правопорушень, цивільного, кримінального провадження, передбачають очевидні рішення. У переважній більшості з них ніхто нічого не заперечує. Так, наприклад, відбувається, коли накладаються адмінштрафи при ДТП. На судові засідання сторони подій часто і не з'являються. Не викликає особливих споров накладання інших штрафів, наприклад за невчасне подання документів, невчасну виплату зарплат тощо. А більшу частину справ в судах першої інстанції складають справи про адміністративні правопорушення. Їх у 2019 році було розглянуто 833 549.
Там ніхто суддям хабарів, як правило, не пропонує, та вони їх і не беруть. Ризики не варті розміру питань.
І коли всю цю кількість справ з очевидними судовими рішеннями, щодо яких ніхто не сперечається, приєднують до справ кримінального провадження з тяжкими та особливо тяжкими статтями ККУ, до господарських справ, до справ адміністративного судочинства, при розгляді яких, як раз, і виникають найбільші корупційні ризики, і де ухвалюється дуже багато сумнівних рішень, то можна, безперечно, отримати “красиву” статистику. Але її використання не зовсім чесне. І шкода, що пан Львов вдається до тієї самої маніпуляції, до якої вдавалися 7-10 років тому.
От тільки воно не зробить судову систему більш професійною, справедливою та чесною.
Коли більшість суддів та їхні родини, маючи у власності маєтки, квартири, авто на мільйони доларів, дають пояснення щодо їхнього походження, яке є відвертим глузуванням над українським суспільством, при цьому продовжують ухвалювати рішення ім'ям української держави, то розраховувати на довіру до судової системи не варто.
Посадити всіх цих корумпованих судових покидьків, тим більше конфіскувати їх майно - нереально. Але, принаймні, назавжди позбавити їх права працювати в судовій, правоохоронній системі, в органах державної влади можна і потрібно.
Знову можу повторити те, що вже багато разів пояснював. Безнадійно розраховувати на готовність судової системи на самоочищення. На жаль, витягнути нашу судову систему з корупційного лайна, в якому вона знаходиться, внутрішніми зусиллями не вдасться. В цьому не зацікавлені судді, і не зацікавлена більша частина українського політикуму. “Свої” судді потрібні і владі, і опозиції.
Не вірю я і в роль так званої “громадськості”, у тому числі антикорупційної, в очищенні судової системи. Там галасливих пройдисвітів не менше ніж у політикумі.
Це можна зробити лише сформувавши на перехідний період (до 20 років) склад Вищої ради правосуддя повністю з представників країн ЄС, Великобританії, США та Канади. Є певні сподівання, що саме вони, не будучи пов'язані з українським політикумом та нашою “антикорупційною громадськістю”, зможуть за ці 20 років сформувати судову систему з суддів професійних та справедливих.
Враховуючи, що це рішення передбачає тимчасову часткову передачу державного суверенітету зовнішнім силам, його можна буде реалізувати виключно, ухваливши на загальнонаціональному референдумі.
Якщо ж все і надалі відбуватиметься у межах нинішньої правової парадигми, то ми матимемо ту саму тотально корумповану судову систему, ну і ту саму “локшину на вуха” про загальну кількість справ, які були розглянуті судами першої інстанції та не оскаржувалися.
- Відсутність у міськради коштів на сплату судзбору як підстава для звернення прокурора Євген Морозов 10:17
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 742
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 380
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 215
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 36240
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 35162
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 26011
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8366
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 8036