Майстри шкідливих рішень з НКРЕКП
Тариф на електроенергію.
Експерти, представники бізнесу та пересічні громадяни жваво обговорюють «карантин вихідного дня». Вже пояснював, що це рішення безглузде, воно не зупинятиме поширення коронавірусу, проте суттєво погіршить стан малого та середнього бізнесу (МСБ).
Але змушений всіх засмутити. Не тільки абсурдні урядові рішення нищать економіку. Є більш шкідливі ініціативи, які вдарять не лише по МСБ, а й по великому бізнесу, по кожному громадянину.
Вже неодноразово коментував ініціативу НКРЕКП (Нацкомісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг), яка пропонує підвищити тариф на передачу електроенергії на 30% до 309 грн/МВт, починаючи із 1 грудня.
До речі, цього року тариф на передачу струму вже підвищували: у липні на 54% (зі 155 до 240 грн/МВт), тобто на 54%.
В разі запланованого збільшення ще на 30% за рік тариф на передачу струму зросте більш ніж удвічі. Удвічі зростає тариф, який веде до подорожчання електроенергії в умовах, коли за три квартали цього року у порівняні з минулим промислове виробництво скоротилося на 7%; ВВП за оцінкою Мінекономіки знизився на 5,5%; експорт за січень-серпень зменшився на 6,6%, або на 2,4 млрд. дол.; збитки промислових підприємства за перше півріччя становили 72,4 млрд. грн. (сумне лідерство у підприємств базових галузей – хімічної та металургійної); реальні наявні доходи населення у першому півріччі впали на 7,3%; кількість офіційно безробітних за перше півріччя збільшилась на 180 тис. осіб (для кращого розуміння – 180 тис, це разом узяте населення Ужгорода та шахтарського Червонограда, який у Львівській області).
Тобто, гірший момент для додаткового тарифного обтяження економіки знайти було би важко. Очевидно, що збільшення видатків бізнесу через подорожчання струму призведе до втрати конкурентоспроможності української продукції, й, відповідно, сприятиме подальшому падінню ВВП, промвиробництва, експорту. Із зрозумілими наслідками – скорочення робітників, зменшення зарплат, зниження відрахувань до держбюджету (яке, знов таки, веде до поглиблення економічної кризи – за 9 місяців 2020 року капітальні видатки бюджету виконано лише на 40% від річного плану).
Не тільки бізнес страждатиме в разі підвищення тарифу на передачу струму. Витрати на електроенергію – далеко не остання складова в собівартості будь якої продукції та послуг. Через підвищення тарифу на передачу електроенергії виробники не матимуть іншого виходу, ніж перекласти збільшення вартості струму в ціни своєї продукції. Подорожчає струм – зростуть всі ціни, у тому на продовольчі товари. Інфляція вже сама по собі починає прискорюватися – у жовтні споживчі ціни зросли на 1%. Вона й надалі зростатиме, якщо рішення НКРЕКП буде затверджено.
Впевнений, в НКРЕКП розуміють хибні наслідки подорожчання електроенергії через ініційоване регулятором чергове збільшення тарифу на передачу струму. Проте інтереси економіки та громадян принесені в жертву. Кому?
По-перше, окремим трейдерам. Замість того, щоб прикрити дірки в законодавстві, які дозволяють певним трейдерам через «торгівлю повітрям» заробляти мільярди та наносити відповідні збитки держкомпаніям, НКРЕКП встановлює аномально високий тариф «Укренерго» на передачу струму. Тобто, замість ліквідації «схематозу» та нанесених через нього збитків, витрати на покращання стану державних енергопідприємств перекладають на майже усіх споживачів України.
По-друге, окремим олігархам. Я не випадково написав «майже усіх». Як відомо, на 2021 рік встановлено пільговий тариф на передачу електроенергії для підприємств так званої «зеленої металургії» у розмірі 91,73 грн/МВт, що втричі нижче тарифу для усіх.
Що за дивний термін «зелена металургія», хто ж ціні бідні люди, яких має рятувати уся інша промисловість, сільське господарство, МСБ та кожен громадянин?
Це наші “сироти” – Пінчук, Коломойський, та, увага, колишній депутат Держдуми Росії Бабаков, який знаходиться під міжнародними санкціями через його активну підтримку анексії Криму.
Річ у тім, що в перелік підприємств «зеленої металургії» входять «Дніпросталь» Пінчука і «Дніпроспецсталь» Бабакова та Коломойського. За експертними розрахунками, за «Дніпросталь» усі ми разом заплатимо на рік 12-15 млн. дол., за «Дніпроспецсталь» - 8-9 млн. дол. Так, заплатимо усі ми – від меткомбінату «Арселор Мітал» до тисяч хлібопекарень по всій країні, від перукарні до бабусі-пенсіонерки, для якої подорожчає той самий хліб. А найбільш критичний вплив це матиме на МСБ – якщо його не доб’ють цеглиною карантину вихідного дня, то остаточно розчавлять бетонною плитою підвищення тарифу на передачу струму.
Проте для Коломойського з Пінчуком та поплічником Путіна Бабаковим тариф встановлено за пільговою ціною. Саме їх інтереси захищає НКРЕКП на чолі з паном Тарасюком, який є фігурантом низки корупційних скандалів.
Взагалі, кількість дорікань стосовно поточного складу НКРЕКП й скандалів навколо регулятора вже давно вийшло за межу допустимого.
Багато хто з експертів впевнені, що без повного перезавантаження складу регулятора управлінський хаос та корупцію в цьому відомстві не зупинити. Що ж до вкрай шкідливої ініціативи НКРЕКП щодо збільшення тарифу на передачу струму, то воно має бути предметом розгляду з боку Антимонопольного комітету (АМКУ). Бо йдеться про тарифи суб’єкта монополії (а «Укренерго», чий тариф планує збільшити НКРЕКП, є монополістом).
Без надії таки сподіваюсь, що АМКУ все ж таки своє вагоме слово скаже та зупинить зухвале свавілля від НКРЕКП, яке може остаточно добити українську економіку.
- Відсутність у міськради коштів на сплату судзбору як підстава для звернення прокурора Євген Морозов 10:17
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 742
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 379
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 215
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 36083
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 34949
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25962
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8359
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 8017