Залучення капіталу в економіку - завдання для держави чи бізнесу?
Про проблеми нестачі інвестицій та банківського кредитування, які необхідні сьогодні для розвитку економіки України та, відповідно, зростання добробуту населення – не говорив тільки ледачий. Називають різні причини, що вплинули на такий стан справ: від «не
Про проблеми нестачі інвестицій та банківського кредитування, які необхідні сьогодні для розвитку економіки України та, відповідно, зростання добробуту населення – не говорив тільки ледачий. Називають різні причини, що вплинули на такий стан справ: від «непідйомних» для бізнесу процентних ставок до неефективного державного управління в сфері грошово-кредитної та інвестиційної політики, ризиків, пов'язаних із війною і так далі.
Очевидно, що події 2014 року, привели до відтоку з країни іноземних інвестицій і зниження практично до нульової позначки банківського кредитування. Економіка країни отримала серйозний удар, більшість корпоративних позичальників втратили можливість обслуговувати свої кредити, в першу чергу валютні.
Так виникла перша і основна проблема, з якою і сьогодні український бізнес не може розраховувати на дешевий фінансовий ресурс, який міг би дозволити йому активно відновлюватися: з 2014 року в бізнес-колах вкоренилася фраза «борги платять тільки боягузи», яка чудово відображає реалії захисту прав кредиторів та інвесторів в Україні. Та що там права кредиторів, в країні, де відсутнє верховенство права, і як наслідок процвітає продажність судів і правоохоронної системи – базові права власності залишаються не більше ніж декларацією. 70 зафіксованих випадків силових захоплень агропідприємств у 2017 році (вдвічі вище за показники 2016 року) – яскрава тому ілюстрація. Сьогодні, на жаль, вже стало нормою, коли дрібні і великі фермери захищають свій урожай зі зброєю в руках.
Ці реалії отримують дзеркальне відображення в таких рейтингах як Doing Business, де зафіксовано найслабші точки України. Очевидно, інвестори, які знайомі з подібною аналітикою, або закладають високу премію на ризик інвестицій, або, що частіше, утримуються від планів вкладати свої капітали в регіон. Аналогічним чином діють і банки як західні, так і локальні – вони враховують всі можливі ризики в процентній ставці і фільтрують лише найнадійніших позичальників.
Але, заради справедливості, важливо відзначити, що не тільки корумпований чиновник стоїть на шляху надходження дешевих грошей в економіку країни. Власне бізнес-середовище в Україні завжди відрізнялася непрозорістю, практично всі галузі були представлені в «тіньовій» частини економіки, частка якої за різними оцінками становить від 40% до 60%. Управління бізнес-процесами лише в одиничних випадках здійснювалося за міжнародними стандартами, а самі бізнес-моделі компаній були побудовані, м'яко кажучи, на неконкурентних умовах. І якщо до 2013-2014 років і банки, і інвесторів – це певною мірою влаштовувало, то в 2017 році ситуація змінилася. Сьогодні українські банки заявляють про гостру нестачу якісного позичальника, для чого є низка причин.
Світові тенденції в регулюванні діяльності банків, в частині відповідності антикорупційним стандартам і вимогам організацій, які ведуть боротьбу з відмиванням грошей, призвели до того, що вимоги інвесторів і кредиторів до потенційного позичальника істотно посилилися. В Україні поступово впроваджуються загальноприйняті в світі бізнес-стандарти, і відбувається це, у першу чергу, завдяки інвесторам, які і диктують свої умови.
Власне бізнес виявився не готовим до нових вимог. З одного боку, продовжує процвітати «тіньовий» бізнес, заголовки новин в ЗМІ постійно рясніють історіями про афери в сфері державних закупівель, лобіювання інтересів великих монополістів і інші досягнення бізнесу «по-українськи». З іншого боку, кризові явища в економіці, падіння попиту та платоспроможності клієнтів, закриття ряду зовнішніх ринків, а також відсутність можливості залучення дешевих ресурсів на розвиток – змушують бізнес шукати можливості для оптимізації власних витрат і бізнес-процесів, виводити бізнес частково в тінь. Але необхідно розуміти, що це – глухий кут на шляху розвитку будь-якого бізнесу. Рано чи пізно на державному рівні будуть проведені необхідні реформи, які дозволять інвесторам і кредиторам оптимістичніше дивитися на Україну і включати її в свої стратегічні плани. До цього моменту бізнес повинен бути готовий перейти на нові, прозорі, зрозумілі для кредитора або інвестора стандарти. Він повинен відмовитися від подвійної бухгалтерії, зарплат в конвертах, непрозорої структури власності і управління, неринкових умов роботи. І той, хто зрозуміє це раніше і переналаштується швидше – зможе залучити дешевий ресурс, за рахунок якого проведе модернізацію, збільшить оберти і залишить за бортом своїх конкурентів.
Підбиваючи підсумки, можна сказати, що розвиток економіки, зростання зарплат, підвищення соціальних стандартів в Україні безпосередньо залежать від надходження зовнішніх інвестицій і масової доступності банківського кредитування, обсяги якого на сьогодні є незначними. При цьому фінансовий ресурс як в країни, так і за її межами є в достатку. За інформацією НБУ, банки очікують зростання кредитування у всіх сегментах протягом наступних 12 місяців, але об'єктивно навряд чи варто очікувати буму кредитування, так як є ряд невирішених системних проблем, про які йшлося вище. Виправити ситуацію цілком можливо, але домашнє завдання є як у держави, так і у бізнесу.
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко вчора о 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко вчора о 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш вчора о 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер вчора о 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 05.05.2025 17:03
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 171
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 153
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 108
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 100
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду 46
-
Господарем параду у Москві стане Сі. Його бультер’єр Путін від безсилля атакує Україну
Думка 9892
-
Брно відправило до України перші подаровані Харкову тролейбуси – фото
Бізнес 9817
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
7522
-
Правопис без правил: дев'ять дивних винятків, які ми взяли як норму
Життя 6044
-
Психолог назвав фразу, яку часто недооцінюють, але вона шкодить стосункам
Життя 4965