Чому уряду вигідно заганяти громадян оформляти субсидії?
Український уряд не поспішає створювати умови, за яких заробітної плати було б достатньо, щоб людина могла заплатити за комунальні послуги і не просила допомоги у держави. Система субсидій просто фінансує монополії, тому тарифи на комунальні послуги не виг

З особливою гордістю прем'єр-міністр говорить про те, що 5, 4 млн українських сімей отримують субсидії, хоча насправді особливо пишатися нічим. 5, 4 млн сімей — це майже третина населення. У середньому по Україні склад сім'ї — це три людини. Тобто кожен третій українець зі своїми доходами не може в цій країні оплатити навіть комунальні послуги, він загнаний за межу виживання.
На будь-яку інформацію можна дивитися по-різному в залежності від того, як її подати. Яценюк подає субсидії як досягнення уряду, який зміг забезпечити малозабезпеченим сім'ям можливість оплачувати комунальні послуги. Якщо ж подивитися очима звичайного споживача, то вже третій рік уряд не створює умов, при яких заробітної плати було б достатньо, щоб людина могла самостійно заплатити за комунальні послуги і не просити допомоги у держави. Це питання бідності. Люди не здатні платити за комунальні послуги, тому доводиться давати їм субсидії.
Чому уряду вигідно заганяти громадян оформляти субсидії? Чому не зменшити тарифи на комунальні послуги? Тут є причинно-наслідковий зв'язок, який полягає в необхідності повернення до дотування з Державного бюджету державних монополій, що надають комунальні послуги. Зараз це відбувається за рахунок субсидій. Тобто, якщо раніше прямі дотації з бюджету відправлялися на рахунки «Укренерго», «Теплокомуненерго», «Нафтогазу», то тепер — це умовна адресна субсидія, яка виділяється на людину. У той же час людина не користується цими грошима, а нарахована сума перераховується тому, хто надає послуги. Відповідно, якщо зменшувати тарифи до рівня, який людина зможе погасити, то знову-таки підніметься питання рентабельності тих, хто надає комунальні послуги.
Торік Верховна Рада прийняла поправку до законодавства, згідно з якою не допускається прийняття тарифів нижче економічно обґрунтованих. А економічно обґрунтовані тарифи включають в себе виробництво послуги й інвестиційну складову для монополіста виробництва на території адміністративно-територіальної одиниці. Іншими словами, у нас виходить замкнуте коло. НКРЕКП не може образити монополістів у сфері комунальних послуг і встановити тариф нижче економічно обґрунтованого, бо є закон. Однак при цьому розуміє, що такий тариф населення через бідність не заплатить.
Відповідно, відкидаємо питання бідності населення, викидаємо питання НКРЕКП, і виходить, що ця система субсидій просто фінансує монополії на рівні їх рентабельності і прибутковості. Люди тарифи заплатити не можуть, а підприємства ображати не можна. Тому придумали активно роздавати субсидії. Чим більше людей оформлять субсидії, тим більші видатки Державного бюджету.
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 731
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 357
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 118
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 109
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7087
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5331
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4297
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3575
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 2724