Як бізнес може допомогти розвитку ринку землі
Скасування мораторію на продаж землі відкрило нові можливості для підприємництва.
Інвестиційний бізнес отримав шанс зробити внесок у розвиток аграрного сектора та у створення сучасного, цивілізованого, безпечного і надійного ринку землі.
Формування культури інвестування в перспективні земельні активи стало новим викликом та значущою метою для українського бізнесу та інвестиційних компаній.
Який внесок як бізнес ми можемо зробити в досягнення цієї спільної професійної мети?
Обмін досвідом та знаннями
В умовах, коли ринок лише формується, важливо дати чіткий та прозорий план дій для продавців, покупців, нотаріусів. Тому, в першу чергу наші юристи створили алгоритм укладання прозорих, надійних і безпечних угод з купівлі-продажу землі.
Ще один виклик – запровадження сучасних підходів в управлінні земельними ресурсами. Ринок землі буде якісно сформований тоді, коли землі будуть якісно обслуговуватись орендарем та професійно – управителем, який має використовувати найкращі практики з управління, які було випробувано на ринках різних країн.
Формування ефективних принципів взаємодії
Конкуренція, яка вже окреслюється, стимулює пропонувати продавцям землі найкращі умови, а інвесторам – найприбутковіші ділянки. І, звичайно ж, супроводжувати угоду купівлі-продажу на всіх етапах її укладання. Й інвестиційний бізнес вже зараз бере на себе «клопоти» з оформленням документів, пошуком нотаріуса, реєстрацією тощо.
Поступово на лідерські позиції виходитимуть ті, хто не «зникає» після угоди, і не залишає інвестора сам на сам з його активом.
Нинішнє завдання бізнесу – формувати довіру до ринку землі, допомагати його учасникам сумлінно дотримуватись законодавчих норм, розвивати культуру інвестування та управління активами.
З часом, коли вартість землі зросте – а за оцінками експертів, за декілька років земля коштуватиме щонайменше на 70% дорожче, ніж зараз – виникне потреба допомагати тим інвесторам, які вирішать продати цей актив. Так само, як зараз стоїть завдання знайти найкращого покупця для власників паїв, з часом постане завдання знайти найкращого покупця для сьогоднішніх інвесторів.
Подолання проблем і затримок у розвитку ринку землі
Ринок потребує вдосконалення законодавства, що регулює ринок землі. Тому бізнесу варто активно взаємодіяти із колегами по ринку, а також із законодавцями, надаючи свої побажання та рекомендації.
З моменту запровадження ринку не пройшло і півроку. Купівля землі стає цікавим інструментом вкладання коштів. Однак, багатьом потенційним інвесторам ще слід звикнути до цієї думки. А багатьом продавцям – зважитись на те, щоб перетворити свій актив у гроші. Відтак, завдання і бізнесу, і держави, і громадськості – зробити цю взаємодію продавців та покупців простим, зручним і надійним інструментом інвестування.
Ще одна «проблема зростання молодого ринку» полягає у технічній та процедурній неготовності інститутів, які мають забезпечувати адміністрування угод купівлі-продажу. Перш за все, мова йде про нотаріат. Нотаріуси не завжди готові здійснювати нові для себе процедури. Особливо, якщо вони забирають багато часу. Проблемою (і не тільки для нотаріусів, а й для бізнесу) є те, що Мінюст і Нотаріальна палата досі не дали чітких роз’яснень щодо процедури оформлення і реєстрації угод.
Потрібно налагоджувати взаємодію із агрокомпаніями, що зараз орендують земельні паї. Вести діалог про співпрацю з агробізнесом, шукати рішення, які будуть вигідними для всіх. Управляючи активами інвесторів, більшість інвестиційних компаній готові віддавати ділянки в оренду агрокомпаніями. Але – на взаємовигідних умовах.
Побудова інвестиційної діяльності через співпрацю
Бізнес-стратегії учасників ринку землі мають передбачати ефективну співпрацю. Тому має формуватися середовище сталих ділових та соціальних зв’язків між усіма зацікавленими сторонами.
Земельні інвестиції дозволять підвищити ефективність використанні землі і сприятиме реалізації амбіції України стати лідером світового аграрного ринку.
Саме для цього ми формуємо коло однодумців, які готові до роботи на ринку української землі.
- Санкції з металом в голосі Євген Магда 17:18
- Україна має підтримати прагнення Туреччини вступити в ЄС Любов Шпак 15:48
- Зелене майбутнє України очима молоді у 2025 році Оксана Захарченко 14:47
- Стосунки з собою Людмила Євсєєнко 10:00
- Від США до фронту: контракти, що змінять правила гри Віктор Плахута вчора о 19:56
- Смертна кара у часи війни: вибір між гуманізмом і виживанням Дмитро Зенкін 10.03.2025 23:08
- Про оскарження рішень військово-лікарських комісій (ВЛК) Світлана Приймак 10.03.2025 23:00
- Метрики CX – клавіші фортепіано в мелодії прибутку компанії Андрій Волнянський 10.03.2025 22:45
- Хто має право на відстрочку та які документи необхідні? Віталій Єлькін 10.03.2025 21:52
- Як зробити освіту практичною: дієві рішення для університетів Віталій Кухарський 10.03.2025 19:28
- 69-та сесія Комісії ООН зі становища жінок стартувала сьогодні Галина Скіпальська 10.03.2025 15:48
- Що не так із ресурсними угодами США? Ксенія Оринчак 10.03.2025 15:00
- 3526 млрд грн збитків довкіллю: як притягнути агресора до відповідальності? Юлія Овчинникова 10.03.2025 14:42
- Стратегічні та критичні надра. Що це? Віталій Соловей 10.03.2025 14:24
- Україна – "воєнний дикобраз" серед світових хижаків Валерій Карпунцов 10.03.2025 13:37
-
Резерви, корейці та атаки на логістику ЗСУ. Що відбувається на Курському напрямку
2580
-
"Це катастрофа". Швейцарія втрачає ринок зброї через заборону на перепродаж в Україну
Бізнес 2205
-
Найбільша автомобільна компанія Німеччини підтримує переозброєння Європи
Бізнес 2101
-
Без Трампа: у Києві перейменували кафе, названі на честь президента США
Життя 1750
-
WSJ: США звертаються до України по допомогу у розвитку безпілотної авіації
Бізнес 1736