Ведення бойових дій і пільга по орендній платі, або читаємо ПКУ правильно
Звільнення від плати за землю та податку на нерухоме майно, стало б гарною допомогою для багатьох бізнесів. Але. Завжди є але.
Написати цей пост змусив крайній ступінь здивування від прочитаного в матеріалах деяких «експертів з оподаткування», а також якась повністю паралельна реальність, в якій працює податкова служба в нашій країні. Про якість нормотворчості можна не писати, вона традиційно низька, але на сьогодні це точно не основна проблема.
Мова піде про звільнення від плати за землю та податку на нерухоме майно, яке держава надала усім, чиї об’єкти потрапили у зону, де велися бойові дії або залишилися на окупованих територіях. Це звільнення стало б гарною допомогою для багатьох бізнесів, які отримали додаткові кошти на підтримку своїх співробітників та своєї діяльності. Але. Завжди є але.
Бізнес зрадів, побачивши цю норму, прийняту в далекому страшному березні 2022 року. Верховна Рада тоді додала до Податкового кодексу пункти 69.14 і 69.22 до розділу 10 Перехідних положень, які говорили про те, що:
«…Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації...»
«…тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації…»
«Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.»
Бухгалтери і директори компаній орендарів, власників відповідного майна зрозуміли, що держава підставила плече, зраділи, чекали, що ось-ось з’явиться документ Кабміну, який визначить цей перелік, і гроші, яких і так стало катастрофічно не вистачати, можуть бути витрачені на нагальні потреби. Навіть почали з’являтися перші роз’яснення податкової, як подати декларацію для коригування своїх зобов’язань, в код пільги поставити номер закону, і все буде добре.
Здавалося б, що може бути не так? Виявилося, що все.
Кабмін не скористався своїм правом-обов’язком визначити відповідний перелік територій ні через місяць, ні через півроку. Сміливі компанії почали подавати уточнюючі декларації і знімати податкові зобов’язання, за періоди з березня місяця 2022 р., роблячи це на підставі давно прийнятої норми закону, і згадуючи стрілянину, ворожу техніку і прильоти на вулицях рідних міст, розуміючи, що не може бути іншого рішення. Якщо в березні тут це відбувалося, то ти маєш право на пільгу, надану державою.
Тим часом почалися камеральні перевірки податкової служби, з яких компанії виходили з актами, ППРками, донарахуваннями. Дивно при цьому, що деяким знімали донарахування на етапі подання пояснень до акту, а деякі вже пішли в суди.
І тут, хопа, новина! 6 грудня 2022 року Кабмін приймає перелік! Славімо його! А, ні. Не славімо. Замість очікуваного переліку Кабмін доручає затвердити такий перелік Мінреінтеграції. В принципі, можливий варіант розвитку подій, але він є нетрадиційним для української законотворчості і фіскального світосприйняття.
В той же час Кабміну згідно закону сказано не затвердити перелік, а визначити. Ось він так і визначив, шляхом делегування цих повноважень профільному органу, чому ні. Але ж забули, що податкова в нас таки українсько-традиційна. В принципі, бізнес та професійна спільнота одразу почали підозрювати, що менеджерський прийом делегування не сподобається фіскалам, і були таки праві. Але фіскали перевищили самих себе, про що далі.
22 грудня 2022 року Мінреінтеграції своїм наказом №309 затверджує відповідний перелік. Навіть не один, а декілька – перелік територій, на яких ведуться (велись) бойові дії, перелік територій на яких можливі бойові дії, перелік окупованих територій.
В принципі, ок. Що нам каже Податковий кодекс – велися бойові дії, - є пільга. Що робить Мінреінтеграції – каже, ось перелік де велися бойові дії. Наприклад, там є Київ. Крім цього переліку, Київ є ще в переліку територій, на яких можливі бойові дії (з визначенням періоду такої можливості). Тобто, Київ потрапляє в перелік територій, де велися бойові дії, Податковий кодекс говорить – ОК, пільга до 31 грудня року наступного за тим, коли закінчився воєнний стан.
Що говорить податкова, а що найпарадоксальніше, деякі «експерти в галузі оподаткування»? Не все так однозначно, потрібно роз’яснення, і взагалі, в переліку вказано період активних бойових дій, а значить пільга застосовується в цей період.
Стоп.
Це що? Нормотворчість від фіскалів і «експертів»? Але ж в законі чітко вказано – якщо на певній території велися бойові дії (це може бути один день!) то пільга застосовується до кінця року, наступного за роком завершення воєнного стану. Все. Чітко і зрозуміло. Юридичним фактом, що дає право на застосування пільги протягом всього періоду визначеного законом, є ведення бойових дій, незалежно від їх тривалості, дати початку та закінчення.
Якщо до процедури визначення переліку можна задавати питання, бо в даному випадку процедура не є традиційною для нас, але що зі строками, звідки питання і таке викривлення тлумачення? Як написане в Податковому кодексі можна зрозуміти по іншому?
Декілька днів назад стався сіквел цієї історії – було розповсюджено новину про виключення Києва з переліку територій «можливих бойових дій». І знову «експерти» почали віщування про ну от, ми ж казали, - бачите, виключили. В мене особисто, складається враження що багато хто не зміг цей перелік дочитати далі першої згадки слова Київ, в даному випадку, але висновки почали робити. Крім того, чомусь в першій редакції переліку територій можливих бойових дій, Київ в п.1.11 вказано з датою початку можливості виникнення бойових дій – 11.08.2022 р. Що це за дата невідомо, тому не дивно, якщо цей рядок переліку виключено. Але що це змінює? З переліку територій, де велися бойові дії Київ не виключено. Звідки ці одноголосні зойки податкової і «експертів»?
Але й це не все. Є історія для внутрішнього користування податкової служби, яку транслюють назовні інспектори. Там все набагато гірше – мовляв, навіщо взагалі про цей перелік вести мову, він лише для виплат ВПО застосовується. Це реальний пасаж працівника податкової служби. Сміятися можна і потрібно, так. Тобто, документ взагалі ніхто не читав. Але як в анекдоті, «просто гроші дуже потрібні».
Ця тема декілька раз спливала в телеграм каналі нардепа Ярослава Железняка, в контексті, з Кабміном все складно, ВР прийняла, а далі що ж. Там же підіймалось питання, що ця норма коштує бюджету мільярди гривень. Може справжня причина якраз в цьому? Схоже на те. Але закон прийнято, і він є чинним, і державні органи намагаються уникнути його виконання.
Усім, хто вирішить судитися за донарахування пропоную брати на озброєння очевидні речі:
1) ПКУ передбачає підставою надання пільги виключно факт ведення бойових дій на певній території – незалежно від тривалості бойових дій, дати початку і закінчення. Перелік територій, де бойові дії названо можливими, не стосується надання податкових пільг.
2) ПКУ уповноважив визначити Кабмін перелік відповідних територій. Не затвердити, а визначити. Кабмін зробив це, шляхом уповноваження своєю постановою Мінреінтеграції. Мінреінтеграції затвердило перелік.
3) Пільга, передбачена ПКУ надається на строк, визначений самим ПКУ – це з 1 березня 2022 р. по 31 грудня року наступного за роком скасування воєнного стану.
Наша справа вже в суді, приєднуйтесь і ви.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 726
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 32461
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 30363
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25197
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8240
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7521