Пріоритети які вбачає ЄС у соціальній політиці України
Спочатку розглянемо пріоритети Мінсоцполітики у соціальній сфері, їх всього шість:
• Гідне пенсійне забезпечення
• Ефективна соціальна підтримка громадян
• Надання якісних соціальних послуг
• Формування сімейних цінностей та посилення захисту прав дітей
• Підтримка осіб з інвалідністю
• Захист прав і свобод людини
Існує Стратегічний план діяльності Міністерства соціальної політики України на 2020 бюджетний рік і два бюджетні періоди, що настають за плановим (2021–2022 роки) якого потрібно дотримуватись.
Що стосується проєктів, які вбачає ЄС, в тому числі у соціальній сфері, вони мають бути узгоджені з Секретаріатом Кабінету Міністрів України (СКМУ) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 „Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги” (зі змінами) та передбачено заходи, які координують діяльність Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, яких підтримують країни-донори.
За домовленістю із міжнародними донорами (далі – партнери з розвитку) Секретаріатом Кабінету Міністрів України розпочато роботу з удосконалення системи координації міжнародної технічної допомоги (МТД).
Одним із елементів зазначеної вище системи є спільні з партнерами з розвитку галузеві робочі групи (СКМУ наразі використовує назву секторальні робочі групи - СРГ) у різних галузях державного управління.
Міністерством соціальної політики створено СРГ „Соціальна політика”.
На першому засіданні СРГ у 2020 році у межах реалізації проєктів МТД створені чотири тематичні підгрупи, а саме:
- "Забезпечення гендерної рівності та запобігання домашньому насильству";
- "Забезпечення захисту прав дітей та розвитку соціальних послуг";
- "З питань пенсійного забезпечення та захисту прав осіб з інвалідністю";
- "Реформування соціальної сфери".
Розглянемо Проєкти МТД від ЄС, у яких наразі Мінсоцполітики є бенефіціаром:
1. "Поширення Національного механізму взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, в Україні", виконавцем та донором якого виступає Координатор ОБСЄ в Україні.
2. "Регіональна програма протидії торгівлі людьми". Донор – Уряд Королівства Норвегія через Міністерство закордонних справ Королівства Норвегія, виконавець – громадська організація "Ла Страда – Україна" та Національна поліція України та її підрозділ: ДУ Центр обслуговування підрозділів НПУ.
3. "Розвиток соціальних прав людини як чинник сталої демократії в Україні", який фінансується Радою Європи і виконується Офісом РЄ в Україні.
Мінсоцполітики залучено в якості реципієнта наступного проєкту ЄС МТД:
1. "Електронне врядування задля підзвітності влади для участі громади (EGAP)", який впроваджується Урядом Швейцарської Конфедерації через Швейцарську агенцію з розвитку і співробітництва (SDC) (бенефіціар – Міністерство цифрової трансформації).
Наразі проводиться робота Міністерством соцполітики разом із СКМУ та партнерами з розвитку щодо розроблення проєктів згідно Пріоритетів Мінсоцполітики у соціальній сфері, які планується презентувати восени цього року.
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання Дана Ярова 19:06
- Коли справедливість перестає бути спільною мовою Андрій Мазалов 18:00
- Ліміт 10% у закупівлях електричної енергії: чому позиція ВС є дискусійною? Віталій Булат 15:41
- Освітня реформа: діти без освіти чи освіта без дітей? Любов Шпак 15:09
- Професія, якої не вчать: як закупівельникам здобути знання? Дмитро Соловей 11:37
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін Павло Пирков 11:13
- CBAM ЄС: як українському бізнесу підготуватись до вуглецевого кордону у торгівлі Ростислав Никітенко 09:20
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова 07.06.2025 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель 07.06.2025 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко 07.06.2025 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 06.06.2025 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 06.06.2025 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко 06.06.2025 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 06.06.2025 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 05.06.2025 16:02
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 516
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 310
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 121
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 116
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри 78
-
Путін готує засідання Ради безпеки – якими є вірогідні сценарії його дій
Думка 22862
-
Біткоїн на чорний день: як країни формують крипторезерви перед кризами
Думка 3178
-
Збройовий експорт на мільярди: між монополією, корупцією та потребами фронту
Бізнес 3175
-
"Ледь дітей не їдять": чи варто боятися "бійцівських" собак – історія амстаффа Сема
Життя 3165
-
Це не вирок, це шлях: актор Дмитро Вівчарюк — про сина з аутизмом, прийняття і косі погляди
Життя 2871