Чи варто фарбувати газон? Коротка історія розвитку ринку штучної трави
Для України ринок штучної трави є новим і незвичайним. Насправді ж у світі все почалося ще у 1960-х роках, коли вчені почали шукати ефективну заміну натуральному газону для спортивних потреб.
Для України ринок штучної трави є новим і незвичайним. Насправді ж у світі все почалося ще у 1960-х роках, коли вчені почали шукати ефективну заміну натуральному газону для спортивних потреб.
Вперше про штучне трав’яне покриття заговорили у 1965 році. Саме тоді був побудований перший критий стадіон у світі – Астродом у Х’юстоні, штат Техас (NRG Astrodome). Поле стадіону було вкрите натуральним газоном, а купол був зроблений з прозорого матеріалу, щоб на траву потрапляла достатня кількість сонячного світла.
Але вже перші ігри виявили одну суттєву проблему. Відблиски сонця від куполу сліпили футболістів, на яких летів м’яч. Дах довелося зафарбувати, та від цього трава перестала отримувати таке необхідне для росту світло. Наприкінці 1965 року на стадіоні настав той незручний момент, коли власникам довелося пофарбувати великі ділянки засохлої трави зеленою фарбою.
Цей момент став переломним в історії футболу, адже на сцену, тобто на футбольне поле, вперше вийшла штучна трава. Нова ера розпочалася у 1966 році, коли на Астродомі вперше було вкладене штучне покриття, яке на той час виготовлялося з нейлону. Це був перший випадок, коли штучна трава була використана для ігор вищої спортивної ліги. Бренд трав’яного покриття, який було використано на цьому стадіоні, мав таку ж «космічну» назву – AstroTurf. Успіх стадіону був настільки гучним, що невдовзі словом «AstroTurf» стали називати будь-яку штучну траву.
До Європи штучна трава завітала трохи пізніше, в 1970-х. Вона вже була зроблена з поліпропілену, який був дешевшим і м’якшим за нейлон. У 1980-х штучний газон увійшов в моду, його почали використовувати не лише на спортивних майданчиках, а й в школах і дитячих садках, в басейнах, у заміських будинках і навіть на вітринах магазинів.
Черговий ривок на даному ринку стався наприкінці 1990-х років, коли вчені розробили нові, м’якші і більш стійкі волокна з поліетилену. Розпочався справжній бум у переобладнанні спортивних майданчиків, футбольних полів, а разом з тим тисячі приватних будинків, бізнесів і муніципалітетів почали використовувати штучну траву для озеленення простору. Протягом двох наступних десятиліть каскад проривних інновацій в галузі штучного покриття дозволив досягнути того рівня, коли штучна трава стала максимально схожою на справжню за своїми характеристиками для спорту, а в певних випадках – і більш безпечною для спортсменів.
До чого тут Україна, спитаєте ви? Адже майже 50 років ми залишалися осторонь усіх перипетій на світових ринках, і у нас досі практично не використовується штучне покриття. З іншого боку, зараз ми маємо можливість перескочити у майбутнє та почати грати на стадіонах та майданчиках з покриттям третього покоління, як у сучасних спортивних комплексах Європи та США. Саме така трава буде невдовзі виготовлятися у нас, в Україні. Українські стадіони з цим покриттям можуть забути про необхідність підстригати, підживлювати, забезпечувати світлом, а може навіть і фарбувати траву. При цьому, замість 4 ігор на тиждень, які витримує натуральний газон, на штучному можна грати практично цілодобово. Це означає, що набагато більше людей зможуть займатися спортом у комфортних і безпечних умовах.
Про особливості штучної трави третього покоління розповім у наступному блозі.
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 13671
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13505
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5193
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 4902
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4751