Спробуємо розібратися. Отже, з 1 січня 2021 року в Україні встановлено новий рівень мінімальної заробітної плати. Згідно із законом про державний бюджет вона зросла з 5000 до 6000 грн. І це лише перший етап. Із 1 грудня 2021 року «мінімалка» становитиме 6500 грн.
Якщо ми зважимо на темпи інфляції (в бюджеті поточного року вона закладена на рівні 7,3%) та знецінення гривні, то таке підвищення здатне пожвавити економіку, яка перебуває мало не в перманентному локдауні.
Хоча очевидно, що Кабмін, насамперед, цікавить можливість отримати від бізнесу якомога більше коштів до бюджету. Адже зростання «мінімалки» автоматично збільшує об’єм відрахувань із податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та єдиного соціального внеску (ЄСВ).
Зазвичай до перегляду базових показників, що визначають розмір податків, найчутливішим є мікробізнес. Його формують фізичні особи-підприємці, кількість яких на початок року становить понад 1,9 мільйона. Принаймні такі дані нещодавно навів у каналі Telegram голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Нагадаємо, що ФОП-спрощенці І та ІІ групи сплачують єдиний податок, який становить 20% від розміру мінімальної зарплати (з 1 січня 2021 року це 1200 грн). А ФОП ІІІ групи окрім ЄП ще й мають платити ЄСВ за себе (22% від «мінімалки» або 1320 грн на місяць), незалежно від того, мають вони найманих працівників чи ні.
«Тіньовикам» приготуватися!
З іншого боку, підвищення мінімальної зарплати сприятиме зниженню тіньового обороту коштів. Скажімо, підприємство, яке прагне мінімізувати податкові відрахування, звітує про виплату своїм працівникам офіційної «мінімалки». Решту зарплати видає їм необлікованою готівкою, так званим кешем.
Зростання мінімальної зарплати змушує роботодавця збільшувати розмір «офіційної» частини заробітку своїх працівників і менше платити їм готівки. Відтак попит на неї скорочується, а це не може не позначитися на роботі так званих «конвертаційних центрів» та «скрутчиків», які займаються «обналом» безготівкових коштів. Крім того, зростуть і виплати на лікарняні та декрет, які теж прив’язані до рівня мінімальної зарплати.
Нагадаю, що кожне підвищення «мінімалки» означає також і посилення адміністративної відповідальності для порушників податкового законодавства. Наприклад, підприємцеві, котрий «забуде» оформити працівника, доведеться сплатити штраф у 60 тис грн (10 мінімальних зарплат). А з 1 грудня 2021 року ця сума становитиме вже 65 тис грн.
Якщо роботодавець не допускатиме інспекторів до перевірки на своє підприємство, він ризикує бути оштрафованим на 16 «мінімалок» - нині це 96 тис грн., а з 1 грудня - 104 тис грн. Як бачимо, інспекція держпраці за своїм «каральним» функціоналом впритул наближається до ДПС.
Ну і звичайно, збільшення грошової маси пришвидшить інфляцію, яка за такого розвитку ситуації навряд чи втримається в межах прогнозованого рівня. Ще раз нагадаю: в дербюджеті на 2021 рік закладено 7,3% зростання споживчих цін до кінця року. Додам також, що показник мінімальної зарплати є одним із чинників, які впливають на економічний імідж України в світі. Тож напевне урядовці й це прорахували.
Отже, як бачимо, підвищення «мінімалки» може мати для вітчизняної економіки низку, як позитивних, так і негативних наслідків. Повертаючись до питання ФОПів, зазначу, що Кабміну варто було б розглянути пакет рішень, які б пом’якшили податкове навантаження на бізнес. Одним із таких компенсаторів могло б бути пом’якшення умов доступу підприємців до державної програми «Доступні кредити 5-7-9%».
