Щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї
Дійти консенсусу у разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини шляхом мирних переговорів та досягнення домовленостей – доволі складно.
Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України, ч.1. ст.5 Сімейного Кодексу України (далі СК України) держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї.
Згідно статистичних даних Міністерства юстиції України, за 9 місяців 2020 р. українці у 5 разів більше одружувалися, ніж розлучалися. У 2019 р. кількість шлюбів (237 тис. 858) в нашій країні у 6 разів перевищувала кількість розлучень (38 тис. 472). Однак, цю цифру складають розлучення за взаємною згодою сторін в органах юстиції, без врахування розірваних шлюбів у судовому порядку, кількість яких суттєво впливає на кінцевий результат. Так, за даними Державної служби статистики України, кількість розлучень в країні з кожним роком невпинно зростає і сягає 60-70%.
Ч.2 ст.5 СК України гарантує, що держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує й підтримує материнство та батьківство.
Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Проте, після розлучення, чоловіки масово звертаються за допомогою до адвокатів, Служб у справах дітей та сім`ї, судів щодо вирішення проблемних питань і усунення перешкод у вихованні та визначенні способу спілкування з дітьми.
Жінки, в порушення вимог ч.1 ст.141 СК України, забуваючи про те, що мати й батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, після розлучення, намагаються чинити перешкоди, обмежити, заборонити спілкування колишнього чоловіка з дитиною.
Дійти консенсусу у разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини шляхом мирних переговорів та досягнення домовленостей – доволі складно.
Згідно ч.2, 8, 9 ст.7 СК сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Проте, на практиці трапляються випадки, коли навіть після укладення нотаріально посвідченого договору, матір не дає можливості батькові брати участь у вихованні дитини. Зокрема, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 10 грудня 2020 року у справі № 761/48015/19 було встановлено невиконання положень договору з боку матері, доцільність його розірвання та встановлення конкретного часу (днів, годин) спілкування батька з сином органом опіки і піклування, а за необхідності – судом. Позовні вимоги мотивовані тим, що після вступу договору в дію, батько дитини не може спілкуватись та проводити з сином час, відповідно виконати свої батьківські права та обов`язки щодо виховання дитини, так як матір не виконує конкретні пункти договору, та весь час чинить перешкоди у спілкуванні батька з дитиною, що підтверджується протоколами правоохоронних органів про порушення батьківських прав.
Згідно вимог ч.2 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Частина третя вказаної статті вказує на те, що той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо це не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Такої ж думки дотримуються й суди першої інстанції, які своїми рішеннями зобов`язують жінок не чинити перешкод в участі батька у вихованні дітей. Як наприклад, у Рішенні Дніпровського районного суду м. Києва від 18 грудня 2020 р. у справі № 755/1578/20. Судом встановлено зокрема, що після припинення шлюбних відносин, у сторін почалися непорозуміння щодо прийняття участі батька у вихованні доньки, відвідуванні, створювалися штучні перешкоди зі сторони матері дитини. Протягом тривалого часу батько намагався налагодити нормальний зв`язок з дитиною, брати участь у її вихованні, утриманні та розвитку її здібностей, однак виявилося безрезультатно.
Закріплення права батьків та дитини на спілкування у чинному законодавстві України, відповідає світовим стандартам захисту прав дитини. Так, ч.3 ст.9 Конвенції прав дитини передбачає право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить її найкращим інтересам.
Незважаючи на чітко закріплений законодавством України правовий механізм захисту права батька на участь у вихованні дитини після розірвання шлюбу, поширеною є практика нехтування обов'язком з боку матері не чинити перешкоди в реалізації цього права. Тож, тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, реалізувати своє законне право досить непросто.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 726
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 371
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 214
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 33135
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 31111
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25332
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8256
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7604