24 лютого 2022 року Російська Федерація здійснила відкриту збройну агресію проти України, яка фактично почалася ще у 2014 році.
Такі дії Росії спричинили необхідність негайного створення механізмів для забезпечення діяльності законодавчої, виконавчої та судової гілок влади в умовах війни. Зокрема, у той же день Президентом України було прийнято Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Цей Указ було прийнято на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Саме Закон України «Про правовий режим воєнного стану» містить положення, що визначають зміст правового режиму воєнного стану. Запровадження воєнного стану має наслідком створення нових тимчасових механізмів для забезпечення функціонування органів державної влади та місцевого самоварядування, у тому числі встановлення окремих правил для певних сфер соціального життя населення.
Так, однією із ключових змін, яка настає за наслідком запровадження воєнного стану відповідно до вищевказаного Закону є те, що можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб. До таких прав відносяться право на недоторканність житла, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на невтручання в особисте і сімейне життя, право на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом, право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом та інші права.
Іншою ключовою особливістю введення військового стану є те, що на тих територіях де він був запроваджений, військовому командуванню надається право разом із органами державної влади встановлювати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану. Для цього створюються відповідні військові адміністрації, рішення про створення яких приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.
Зміни, які відбуваються за результатами введення воєнного стану також можуть стосуватися і специфічних сфер, таких як, наприклад, боротьба з корупцією. Так, положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначає конкретний перелік змін, які відбуваються у механізмі боротьби з корупцією після введення воєнного стану. Такі зміни здебільшого стосуються прийняття на посаду, строків перебування на посаді при існуванні певних умов, особливостей проходження спеціальної перевірки та звільнення з посади при порушененні певних умов осіб, які претендують на зайняття певних посад.
Для більш чіткого розуміння особливостей функцінування механізму боротьби з корупцією після запровадження воєнного стану, слід зауважити, що у 2014 році в Україні було прийнято закон «Про запобігання корупції» № 1700-VII. Цей закон визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень. Відповідно, при запровадження воєнного стану вносяться зміни саме в положення цього закону, що стосуються окремих аспектів механізму боротьби з корупцією, зокрема, щодо:
1) Прийняття осіб на політичні та державні посади, а також посади дотичні додержавного сектору економіки:
- не потрібно подавати декларацію особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування до призначення на відповідну посаду;
- не потрібно подавати документ про підтвердження рівня володіння державною мовою;
- на таких осіб покдається обов’язок подати декларацію та документ, що підтверджує вільне володіння мовою впродовж 3 місяців після закінчення воєнного стану;
2) Перебування осіб на відповідних посадах, які були призначені під час дії воєнного стану без конкурсу
- під час воєнного стану особи можуть бути прийняті на посади без конкурсу виключно на підстві поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи;
- повторний конкурс на посади (на які осіб було призначено без конкурсу) оголошується не пізніше шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану;
- граничний строк перебування особи на посаді, яка була призначена без конкурсу становить 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану;
- у разі не подання особами, які були призначені без конкурсу у визначений законом строк декларації, після закінчення чи припинення дії воєнного стану, такі особи звільняються впродовж 3 днів після завершення такого строку.
3) Проходження спеціальної перевірки
- особи, які претендують на посади, що передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та посади з підвищеним корупційним ризиком (перелік таких посад затверджено Національним агентством з питань запобігання корупції) не повинні проходити спеціальну перевірку під час дії воєнного стану;
- особи, які претендують на відповідні посади та до яких здійснюються заходи щодо очищення влади (люстрації) також не повинні проходити спеціальну перевірку у період дії воєнного стану;
- відповідна спеціальні перевірка до категорій осіб, які вказані вище, які були призначені у період воєнного стану здійснюється протягом трьох місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану;
- така спеціальна перевірка не здійснюється якщо особа була звільнена до закінчення дії воєнного стану або закінчення проведення зазначених перевірок під час дії воєнного стану;
- у разі не подання особами до яких здійснюються заходи щодо очищення влади (люстрації) та особами, посади яких пов’язані із підвищеними корупційними ризиками, у визначений законом строк декларації після закінчення чи припинення дії воєнного стану, вони повинні бути звільненні впродовж 3 днів після завершення такого строку.
Окрім, положень щодо змін механізмів боротьби з корупцією за результатами введення воєнного стану, Закон України «Про правовий режим воєнного стану» містить зміни, які включають підвищені корупційні ризики. Зокрема, Кабінету Міністрів України у разі введення воєнного стану або окремих її місцевостях надаються, у тому числі повноваження щодо визначення особливостей здійснення оборонних та публічних закупівель.
Крім того, окремі зміни з підвищеними корупційними ризиками стосуються і підписання договорів на місцевих рівнях. Так, договори, укладені під час дії воєнного стану сільським, селищним, міським головою від імені ради, не потребують затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою. При цьому, законодавець визначає спеціальні умови для таких договір, зокрема, їх строк дії не повинен перевищувати один рік, при цьому, якщо доровори перевищують цей строк, то після припинення дії воєнного стану органи місцевого повинні прийняти рішення про затвердження таких договорів.
Такі зміни носять підвищені корупційні ризики, особливо в умовах воєного стану. Оскільки, норми відповідого закону не містить положень щодо особливостей застосування відповідальності до осіб, які наділенні повноваження для прийняття рішень у період воєнного стану. Натомість положення того ж закону містить норми, про те що такі особи не несуть відповільності, у тому числі кримінальну, за рішення, дії чи бездіяльність, негативні наслідки яких неможливо було передбачити або які охоплюються виправданим ризиком, за умови, що такі дії (бездіяльність) були необхідні для відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту. При цьому, законодавець не визначає, що таке виправдиний ризик та його особливості. Як наслідок такого законодавчого врегулювання відповідної сфери, створюються умови для збільшення корупційних ризиків, і як наслідок збільшення рівня корупції, оскільки не передбачено чіткого механізму контролю та нагляду за відповідною діяльностю суб’єкта владних повноважень та встановлюються нечіткі критерії, які можуть застосовані для уникнення відповідальності.
Таким чином, можемо зробити висновок про те, що запровадження режиму воєнного стану має наслідки саме для сфери боротьби з корупцією у вигляді зменшення ефективності механізмів боротьби з корупцією в Україні. Це може бути спричинено по-перше тим, що законодавство про правовий режим воєнного стану може бути не досконалим, а тому може включати у себе підвищені корупційні ризики. По-друге, таке законодавство встановлює тимчасові механізми, які не містять компоненту чіткого контролю за суб’єктами владних повноважень та понесенням ними відповідальності. По-третє, у більшості випадків норми, які включають у себе підвищені корупційні ризики носять занальний характер, тобто не встановлюють чітких механізмів функціонування тієї чи іншої сфери і, як наслідок, створюють умови для збільшення рівня корупції в такій сфері.
