Чому алюміній і мідь стають новим стратегічним ресурсом?
Електромобілі, «зелена» енергетика та технологічний бум стрімко збільшують попит на алюміній і мідь, але світове виробництво не встигає
Колишній керівник Glencore ще кілька років тому називав мідь "новою нафтою", і сьогодні ці слова набувають реального значення. Світові ринки кольорових металів переживають серйозні зрушення - алюміній і мідь стрімко дорожчають, і ця тенденція, на думку аналітиків, може зберігатися роками. Це не просто циклічні коливання цін, а глибші структурні зміни, пов'язані з фундаментальними перетвореннями в глобальній економіці.
Основною рушійною силою зростання попиту стала так звана "зелена революція". Перехід на відновлювані джерела енергії та електромобілі вимагає значно більше кольорових металів, ніж традиційні технології. Наприклад, один електромобіль містить у три-чотири рази більше міді порівняно зі звичайним автомобілем з ДВЗ. Вітряні турбіни, які активно встановлюються по всьому світу, потребують до 15 тонн міді кожна. Сонячні панелі, без яких неможлива сьогоднішня енергетична трансформація, активно використовують алюміній для своїх каркасів. За прогнозами CRU Group, до 2030 року світовий попит на мідь може зрости на 40%, а на алюміній - на 25%.
Однак пропозиція не встигає за таким стрімким зростанням попиту. У випадку з алюмінієм ситуацію ускладнює те, що його виробництво є надзвичайно енергоємним процесом. Китай, який забезпечує близько 55% світового виробництва алюмінію, стикається з дефіцитом електроенергії та екологічними обмеженнями, що змушує його скорочувати виробничі потужності. Європа, яка традиційно була важливим виробником, після енергетичної кризи 2022 року також значно знизила обсяги виплавки.
Ситуація з міддю виглядає не кращою. Чилі, що забезпечує близько 30% світового видобутку, стикається з проблемою виснаження родовищ - вміст міді в руді за останнє десятиліття знизився на 30%, що робить видобуток більш дорогим. Перу та Демократична Республіка Конго, інші важливі виробники, постійно стикаються з соціальними протестами та політичною нестабільністю, що призводить до зупинки роботи шахт.
Ця ситуація створює нових переможців на глобальному ринку. Великі гірничодобувні компанії, такі як Glencore, Rio Tinto, отримують можливість значно збільшити свої прибутки. Країни з великими запасами корисних копалин, такі як Гвінея для алюмінію або Чилі для міді, можуть розраховувати на зростання доходів від експорту. Окремо варто відзначити переробників металобрухту - у умовах дефіциту первинних металів рециклінг стає все більш прибутковим бізнесом.
Однак є й явні програвачі цієї ситуації. Виробники електромобілів, такі як Tesla або BYD, зіткнуться зі зростанням собівартості своєї продукції. Європа, яка вже зараз страждає від високих енергетичних цін, може остаточно втратити конкурентоспроможність у виробництві алюмінію. Звичайні споживачі відчують зростання цін на всі товари, що містять ці метали - від електроніки до автомобілів та житла.
За поточними прогнозами, до 2026 року ціна на алюміній може зрости з нинішніх $2300 за онну до $2 700-3 $000, а на мідь - з $9000 до $11 000-$12 000 за тонну. У разі подальшого загострення дефіциту ці показники можуть виявитися ще вищими.
У таких умовах учасникам ринку доводиться шукати різні стратегії адаптації. Інвестори все більше звертають увагу на акції гірничих компаній як на перспективний актив. Бізнеси, які залежать від цих металів, намагаються укладати довгострокові контракти на поставки, щоб захиститися від коливань цін. Держави, зі свого боку, починають активніше інвестувати в переробку металобрухту та розвиток власних родовищ.
Таким чином, ми спостерігаємо, як кольорові метали перетворюються на стратегічний ресурс нового часу, аналогічно нафті в ХХ столітті. Цей процес неминуче веде до структурних змін у світовій економіці, змушуючи країни та компанії переглядати свої стратегії розвитку. Хоча технологічний прогрес може з часом запропонувати альтернативи (наприклад, нові матеріали або методи переробки), у середньостроковій перспективі світу доведеться змиритися з більш високими цінами на ці ключові промислові метали.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 536
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 464
- Реформа "турботи" 171
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 110
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики 75
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
34409
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
27648
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 13367
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 10914
-
Як правильно користуватися SPF у місті та на пляжі – пояснює лікарка і науковиця Наталія Бобок
Життя 10358